Словник Української
1. У карткових іграх — уникати взяття чергової взятки, зокрема в грі “очко”, з метою не перебрати загальну суму очок або уникнути інших невигідних наслідків за правилами гри.
2. Переносно, у розмовному мовленні — проявляти надмірну обережність, боятися ризику, ухилятися від рішучих дій або взятих зобов’язань через невпевненість або страх.
1. (розм.) Відчувати страх, нерішучість перед чимось; боятися, вагатися, особливо перед виконанням ризикованої або небезпечної дії.
2. (жарг.) Відмовитися від задуманого, не виконати обіцяного через боягузтво або обережність; злякатися наслідків.
1. Шнур, тасьма або ремінець, що вставляється в спеціальну облямівку (очкурний хід) у верхній частині штанів, спідниці, шортів тощо для їх затягування та утримання на талії.
2. (у техніці) Гнучкий елемент (трос, ланцюг, канат), призначений для з’єднання, кріплення або передачі зусилля в деяких механізмах або конструкціях.
1. Рідкісний варіант написання прізвища українського поета, перекладача та громадського діяча Івана Очкура (1880-1942).
2. У місцевій топоніміці — народна назва певної місцевості, пагорба або урочища, що походить від прізвища власника або мешканця на прізвище Очкур (Очкуренко).
1. Тонкий шнур, ремінець або тасьма, що вставляється в очкур (спеціальну обшивку з отвором) у верхній частині штанів, шортів, спідниці тощо для їх затягування та утримання на талії.
2. Рідкісне, застаріле позначення самого очкура — обшивки з каналом для шнурка.
1. Рідкісна назва для пояса, особливо широкого або шкіряного, яким підперезували верхній одяг (світку, кожух тощо).
2. У переносному значенні — стан крайньої скрути, безвихідного становища, коли доводиться туго затягувати «очкур» (перев’язь, пояс).
Очмана — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області.
1. Який втратив здатність тверезо мислити, розуміти навколишнє; приголомшений, збентежений, затьмарений (часто від сильних вражень, несподіваних подій).
2. Який перебуває у стані сильного захоплення, зачарування кимось або чимось.
3. Розм. Який втратив кмітливість, глузуватий, безглуздий.
Стан психічного заціпеніння, приголомшеності, спричинений сильним враженням, несподіваною подією або надмірним вживанням алкоголю; затьмарення свідомості.
Втрата здатності тверезо мислити та оцінювати ситуацію через захоплення, захват або сильне захоплення чимось.
очманіло — дієслово, форма минулого часу середнього роду однини від “очманіти”, що означає втратити здатність тверезо мислити, збентежитися, заплутатися від сильної емоції, враження або несподіваної події; стати начебто одурманеним.