Словник Української
1. Прислівник до охайний; у спосіб, що виражає акуратність, чистоту, порядок; охайно, акуратно, чепурно.
2. У значенні присудкового слова; про стан, коли щось має охайний, акуратний вигляд; прибрано, чисто.
3. Переносно: про чітке, злагоджене, акуратне виконання дії або про ввічливу, чемну поведінку.
1. Який має зовнішній вигляд, що свідчить про дбайливе ставлення до чистоти, порядку; акуратний, чепурний.
2. Який виконаний акуратно, старанно, бездоганно; охайно зроблений.
3. Який відрізняється акуратністю, дбає про чистоту та порядок; чепурна людина.
Властивість за значенням прикметника “охайний”; старанність, акуратність у виконанні чого-небудь, утриманні чогось у чистоті та порядку.
Зовнішній вигляд, що свідчить про таку властивість; акуратність, чепурність.
1. Чисто, акуратно, доглянуто; так, що викликає враження порядку та старанності.
2. Старанно, ретельно, бездоганно; так, що виконано з особливою акуратністю.
3. (переносно) Пристойно, чемно, з належним вихованням; так, що відповідає правилам доброго тону.
1. Прийти до тями після втрати свідомості, непритомності; отямитися.
2. Прийти в себе після сильного збудження, захоплення, подиву тощо; заспокоїтися, опам’ятатися.
3. Роздумавшись, усвідомити щось, змінити своє рішення чи намір; відчути розкаяння.
1. (розм.) Викликати в когось почуття охандра, смутку, пригніченості; зробити сумним, зажуреним.
2. (перен., розм.) Надати чомусь похмурого, сумного вигляду або характеру; зробити непривабливим, понурим.
1. (розм.) Впасти в стан охандра, засмучення або пригніченості; почати сумувати, нудьгувати, втратити бадьорість.
2. (перен., розм.) Стати млявим, апатичним, втратити енергію та інтерес до діяльності.
Охандужити — дієслово, утворене від власної назви «Охандужа» (прізвище українського політика та громадського діяча Олександра Охандужі). У переносному значенні означає різко змінити свою політичну позицію, переконання або принципи на протилежні, зрадити попередні погляди, часто з корисливих мотивів.
1. (діал.) Набути форми, вигляду охандуги — незграбної, незручної людини; стати незграбним, невправним.
2. (перен., діал.) Стати млявим, апатичним, знемагати від спеки, стоми або хвороби.
1. Дія за значенням дієслова «охати»; виголошування вигуків «ох», що виражають біль, жаль, здивування, співчуття або інші сильні почуття.
2. Рідкісне прізвисько або неофіційна назва, що може вживатися стосовно певної особи чи об’єкта, які постійно або характерно охають.