1. Стати охабним, неохайним, недбалим; занедбати себе, свою зовнішність або оточення.
2. Розм. Стати грубим, неввічливим, невихованим у поводженні.
Категорія: О
-
охабище
Охабище — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.
-
охаблений
Охаблений — такий, що має охабку, оздоблений охабкою (шитою або в’язаною смужкою, обшивкою по краю одягу).
-
охабляти
1. (спеціально) Наносити на поверхню металевого виробу тонкий шар іншого металу (зазвичай дорогоцінного) шляхом електролізу або іншим хімічним способом; гальванізувати, покривати охабом.
2. (переносно, рідко) Покривати, обволікати щось тонким шаром, налітом чогось; обтяжувати, обтяжувати собою.
-
охаблятися
1. (діал.) Ставати охабним, незграбним, незручним у рухах; важко рухатися через повільність або товсту одіж.
2. (перен., діал.) Ставати млявим, апатичним, байдужим; втрачати жвавість та енергію.
-
охайливий
1. Який виявляє охайність, акуратність у вбранні, поведінці або ставленні до чогось; охайний.
2. Який виконується акуратно, з охайністю; охайний.
-
охайливість
Властивість за значенням прикметника “охайливий”; схильність до охайності, акуратності у зовнішності, одязі, оточенні.
-
охайливо
1. Прислівник до слова “охайливий”; характеризує дію, виконану з охайністю, акуратністю, старанно.
2. (переносно) Так, що виявляє моральну чистоту, порядність, доброчесність.
-
охайненький
1. Зменшувально-пестливий варіант слова “охайний”, що означає: акуратний, чистий, доглянутий, впорядкований.
2. (Переносно) Про людину: яка має акуратну, приємну зовнішність, одягнута чисто та зі смаком.
-
охайненько
1. Прислівник до охайний; у спосіб, що виражає акуратність, чистоту, порядок; охайно, акуратно, чепурно.
2. У значенні присудкового слова; про стан, коли щось має охайний, акуратний вигляд; прибрано, чисто.
3. Переносно: про чітке, злагоджене, акуратне виконання дії або про ввічливу, чемну поведінку.