Словник Української
1. Робітник, який займається оцинкуванням металевих виробів, покриттям їх цинком для захисту від корозії.
2. Розм. Те саме, що цинківник — майстер, який виготовляє вироби з листового цинку (наприклад, посуд, покрівельні елементи).
3. Розм. Про будь-якого робітника, пов’язаного з обробкою цинку або роботою з оцинкованою сталею.
Оцинковниця — жіночий рід від слова “оцинковник”: жінка, яка працює на оцинковуванні металу, робітниця оцинковочного цеху.
Оцинковниця — розмовна назва великої бляшаної посудини (зазвичай бака, цистерни або лейки), виготовленої з оцинкованої сталі.
Прикметник, що означає: призначений для оцинковування, покриття цинком металевих виробів з метою захисту від корозії.
1. Технологічний процес покриття поверхні металевих виробів тонким шаром цинку для захисту від корозії.
2. Результат такого процесу — нанесений захисний цинковий шар на метал.
1. Покривати тонким шаром цинку металеві вироби для захисту від корозії.
2. (у технології) Наносити цинкове покриття на поверхню металу, зазвичай за допомогою гарячого способу, гальванізації або напилення.
1. Покриватися тонким шаром цинку для захисту від корозії (про металеві вироби, конструкції тощо).
2. Зазнавати процесу оцинковування, ставати оцинкованим.
1. Технологічний процес покриття поверхні металевих виробів тонким шаром цинку для захисту від корозії.
2. Результат такого процесу — цинкове покриття на поверхні металу.
Процес дії за значенням дієслова “охарактеризувати”; визначення, опис основних рис, властивостей, ознак когось або чогось.
1. Дати характеристику комусь, чомусь; визначити, описати характерні риси, особливості когось або чогось.
2. Оцінити когось, щось з певного погляду; дати оцінку, відгук.
1. Проявити певні властивості, риси, ознаки; відрізнятися чимось, мати певну характеристику.
2. (у пасивній конструкції) Бути описаним, визначеним або оціненим у певний спосіб.