drevosliv.com

Словник Української

Категорія: О

  • осмеркнути

    1. (дієслово) Стати темним, потьмяніти, втратити яскравість або прозорість (про повітря, простір, небо тощо); оповитися сутінками, смерком.

    2. (дієслово, переносне значення) Стати похмурим, сумним, затьмареним (про настрій, думки, обличчя тощо).

  • осмеркнутися

    1. (діал.) Стати темним, похмурим; потьмяніти, затемнитися (про небо, погоду).

    2. (перен., діал.) Похмуріти, насупитися; втратити ясність, світлість (про вираз обличчя, погляд).

  • осмиканий

    1. Який зазнав осмикання, тобто чийогось настирливого, неввічливого або зверхнього поводження, критики, глузування; ображений, принижений.

    2. У переносному значенні: пошарпаний, зношений, обдертий (про одяг, тканину тощо).

  • осмикати

    1. Брати, хапати когось або щось руками, торкатися, чіпати, часто з метою огляду, перевірки або з нервозності.

    2. Обмацувати, оглядати щось руками, перебираючи пальцями (наприклад, в кишенях), часто з прихованою метою (наприклад, щось витягти або перевірити вміст).

    3. Перен. Уважно, критично оцінювати когось поглядом, оглядати з ніг до голови.

  • осмикатися

    1. (про рослини) Починати утворювати мички, випускати пагони з бруньок; розпукуватися.

    2. (перен., розм.) Ставати спритнішим, розумнішим, набувати досвіду; розумово розвиватися, дорослішати.

  • осмикнути

    1. Різко, з силою потягнути когось або щось, здебільшого за волосся, одяг або частину тіла, спричиняючи різкий рух або біль.

    2. Переносно: різко зупинити, перервати чи припинити якусь дію, процес або стан; дати відсіч, припинити негативне явище.

  • осмикнутися

    1. Різко, швидко відійти, відскочити, відсунутися, здебільшого зі страху або зненацька.

    2. Розм. Піти, віддалитися, залишити якесь місце (часто потайки або швидко).

  • осмикування

    1. Дія за значенням дієслова “осмикувати” — вилучення, виривання чогось шляхом різких ривків або смикання.

    2. (переносно) Суворе, прискіпливе розглядання, обговорення або критикування когось, чогось; детальний аналіз, часто з відтінком несхвалення.

  • осмикувати

    1. Розглядати, оглядати когось або щось пильним, допитливим поглядом, часто з ноткою недовіри, зневаги або з метою оцінки.

    2. Уважно вивчати, аналізувати щось, намагаючись зрозуміти суть або знайти недоліки.

  • осмикуватися

    1. (розм.) Намагатися зрозуміти, усвідомити щось, орієнтуватися в новій ситуації, знаходитися в стані роздумів, розбиратися в чомусь.

    2. (рідк.) Придивлятися, оглядати щось уважно, намагаючись розгледіти деталі.