Категорія: О

  • охайливо

    1. Прислівник до слова “охайливий”; характеризує дію, виконану з охайністю, акуратністю, старанно.

    2. (переносно) Так, що виявляє моральну чистоту, порядність, доброчесність.

  • охайненький

    1. Зменшувально-пестливий варіант слова “охайний”, що означає: акуратний, чистий, доглянутий, впорядкований.

    2. (Переносно) Про людину: яка має акуратну, приємну зовнішність, одягнута чисто та зі смаком.

  • охайненько

    1. Прислівник до охайний; у спосіб, що виражає акуратність, чистоту, порядок; охайно, акуратно, чепурно.

    2. У значенні присудкового слова; про стан, коли щось має охайний, акуратний вигляд; прибрано, чисто.

    3. Переносно: про чітке, злагоджене, акуратне виконання дії або про ввічливу, чемну поведінку.

  • охайний

    1. Який має зовнішній вигляд, що свідчить про дбайливе ставлення до чистоти, порядку; акуратний, чепурний.

    2. Який виконаний акуратно, старанно, бездоганно; охайно зроблений.

    3. Який відрізняється акуратністю, дбає про чистоту та порядок; чепурна людина.

  • охайність

    Властивість за значенням прикметника “охайний”; старанність, акуратність у виконанні чого-небудь, утриманні чогось у чистоті та порядку.

    Зовнішній вигляд, що свідчить про таку властивість; акуратність, чепурність.

  • охайно

    1. Чисто, акуратно, доглянуто; так, що викликає враження порядку та старанності.

    2. Старанно, ретельно, бездоганно; так, що виконано з особливою акуратністю.

    3. (переносно) Пристойно, чемно, з належним вихованням; так, що відповідає правилам доброго тону.

  • охаменутися

    1. Прийти до тями після втрати свідомості, непритомності; отямитися.

    2. Прийти в себе після сильного збудження, захоплення, подиву тощо; заспокоїтися, опам’ятатися.

    3. Роздумавшись, усвідомити щось, змінити своє рішення чи намір; відчути розкаяння.

  • охандожити

    1. (розм.) Викликати в когось почуття охандра, смутку, пригніченості; зробити сумним, зажуреним.

    2. (перен., розм.) Надати чомусь похмурого, сумного вигляду або характеру; зробити непривабливим, понурим.

  • охандожитися

    1. (розм.) Впасти в стан охандра, засмучення або пригніченості; почати сумувати, нудьгувати, втратити бадьорість.

    2. (перен., розм.) Стати млявим, апатичним, втратити енергію та інтерес до діяльності.

  • охандужити

    Охандужити — дієслово, утворене від власної назви «Охандужа» (прізвище українського політика та громадського діяча Олександра Охандужі). У переносному значенні означає різко змінити свою політичну позицію, переконання або принципи на протилежні, зрадити попередні погляди, часто з корисливих мотивів.