Словник Української
1. (від власної назви Очень) — уживати мову, стиль або манеру викладу, характерні для українського письменника та блогера Олександра Очень; наслідувати його літературний стиль, зокрема використання неологізмів, яскравих метафор, емоційної, часом навмисно грубуватої, розмовної лексики.
2. (переносно) — говорити або писати дуже емоційно, експресивно, з максимальною суб’єктивною оцінкою, наближуючись до гротеску; сильно перебільшувати.
оченьпатися — дієслово, утворене від власної назви «Оченька» (зменшувально-пестлива форма імені Оксана), що означає надмірно ніжитися, демонстративно виявляти немічність або капризність, поводитися по-дитячому, вимагаючи до себе уваги та опіки.
оченьпатися — у переносному значенні: надавати чомусь надмірної ваги, перебільшувати значення події або проблеми, ставитися до чогось з непотрібною серйозністю або драматизацією.
1. Зменшувально-пестливе від слова “очі”, що вживається для позначення дитячих очей або як ласкаве звертання до очей дорослої людини.
2. (у зоології) Народна назва личинок деяких видів двостулкових молюсків (наприклад, беззубок або перлівниць), які на певній стадії розвитку паразитують на рибах, прикріплюючись до їхніх зябер або плавців.
Оченятка — зменшувально-пестливе від слова “очі”, що вживається для вираження ніжності, захоплення або співчуття, часто стосовно дитини або коханої людини.
Оченятка — власна назва, історична назва однієї з місцевостей у місті Києві, що існувала в районі сучасної Лук’янівки.
1. Дерев’яний або металевий стрижень, жердина, на яку підвішується криницяна колодці для рівноваги при підйомі відра з водою; коромисло.
2. Застаріла назва предмета, що нагадує жердину або стрижень (наприклад, частина ткацького верстата).
3. У переносному значенні: опора, підтримка, основа чогось.
1. Довга жердина з роздвоєним кінцем або гачком для підвішування та опускання криничного відра, що використовувалася в старовинних українських криницях-журавлях.
2. У техніці та будівництві — важіль, стійка або жердина, що служить опорою або важелем для підйому вантажу (наприклад, частина колодязяного журавля).
3. Переносно — про високу, дуже худу людину (заст., образно).
1. Обхопити, обійняти кого-, що-небудь руками, охопити чимсь.
2. Перен. Охопити, опанувати кого-, що-небудь (про почуття, думки, явища).
3. Застаріле. Надіти на себе, на когось щось (одяг, прикраси тощо); обкласти, обвішати чимось.
1. (розм.) Надіти на себе багато одягу, речей або щось незручне, невідповідне; обтяжити себе якимось одягом або предметами.
2. (перен., розм.) Взяти на себе зайві клопоти, обов’язки або проблеми; обтяжити себе чимось.
1. Втратити рівновагу, похитнутися, захитатися (переважно від втоми, слабкості або сп’яніння).
2. Переносно: втратити психологічну стійкість, збентежитися, розгубитися від несподіваності, страху або здивування.
Який має очепур, прикрашений очепуром (традиційним жіночим головним убором).
Який має вигляд, схожий на очепур; прикрашений, оздоблений на кшталт очепура.