Категорія: О

  • очунюватися

    1. Приходити до тями після непритомності, втрати свідомості або сну; опам’ятовуватися.

    2. Переносно: усвідомлювати щось, приходити до розуміння реального стану речей, часто після періоду заблудження, захоплення або необачності; опам’ятовуватися.

  • очуняти

    1. Прийти до тями після непритомності, втрати свідомості; опритомніти.

    2. Одужати після важкої хвороби, отямитися після стану, близького до смерті.

    3. Перен. Прийти в нормальний стан після сильного морального потрясіння, стресу, заціпеніння; опам’ятатися.

  • очунятися

    1. Прийти до тями після непритомності, втрати свідомості або глибокого сну; опритомніти.

    2. Переносно: повернутися до нормального стану після сильного потрясіння, захоплення, захворювання; відновити душевну рівновагу, здатність ясно мислити.

  • очутити

    1. (дієслово) Надати комусь, чомусь ознак, властивостей чи статусу чути; зробити чутим, відомим, помітним для суспільства або певного кола людей.

    2. (дієслово, переносне значення) Зробити щось відчутним, реальним, матеріальним; втілити у конкретну форму (наприклад, ідею, задум, почуття).

  • очутитися

    1. (дієслово) Раптово опинитися десь, знайтися в якомусь місці, стані або ситуації, часто несподівано для себе.

    2. (дієслово, переносне значення) Прийти до тями, усвідомити реальність після стану заціпеніння, задуми, непритомності або сильного потрясіння.

  • очутіти

    1. Відчути, усвідомити щось за допомогою органів чуття або внутрішнього сприйняття; стати свідком чогось.

    2. (у літературній мові) Отримати змогу відчувати, набути чуття, свідомості; прокинутися, прийти до тями.

  • очутітися

    1. Прийти до тями, усвідомити себе в певному стані або місці після непритомності, сну, сильного враження тощо; опритомніти.

    2. Раптово відчути себе в якомусь стані або місці, усвідомити реальність чогось.

    3. Заст. (уживалося в минулі часи) Опам’ятатися, прийти до розуму.

  • очухатися

    1. Прийти до тями після непритомності, втрати свідомості або сильного сп’яніння; отямитися.

    2. Оговтатися після важкого переживання, шоку, захворювання; повернутися до нормального стану.

    3. Розумово зібратися, усвідомити справжній стан речей, часто після початкової плутанини або недорозуміння.

    4. Розм. Оговтатися від фінансових втрат або матеріальної шкоди.

  • очухраний

    1. (розм.) Про людину або тварину: дуже худий, знесилений, зі зморшкуватою шкірою; зовні схожий на очухар (висушену, зморшкувату рибу).

    2. (перен., розм.) Про предмет: пошарпаний, зношений, дуже старий, що має неохайний вигляд.

  • очухрати

    1. Розчісати, розпутати, розплутати волосся, гриву, вовну тощо.

    2. Розплутати, розібрати якесь складне, заплутане питання, справу.

    3. Розгромити, розбити, розсіяти ворога, військо.