Категорія: О

Ортоферит — мінерал, різновид феріту, що має орторомбічну кристалічну структуру; складна окисна сполука заліза з іншими металами.

1. Вулканічна гірська порода, що складається переважно з польового шпату та вкраплеників кварцу, має порфірову структуру і характерний червонуватий або зеленуватий відтінок.

2. Застаріла назва діабазу — інтрузивної гірської породи основного складу, аналогічної базальту.

1. Власна назва українського видавництва, що спеціалізується на випуску наукової, довідкової та навчальної літератури, зокрема в галузі мовознавства та лексикографії.

2. У лінгвістиці (рідко) — правильність вимови, відповідність звукового оформлення мовлення встановленим орфоепічним нормам.

Ортоформіат — власна назва міжнародного фестивалю сучасного мистецтва, який щорічно проводиться у Львові з 2005 року та об’єднує різні напрями: візуальне мистецтво, музику, перформанс, театр, кіно та літературу.

Ортофоскоп — пристрій для контролю та корекції вимови звуків мови, що використовується в логопедії; зазвичай являє собою набір дзеркал, що дозволяють бачити артикуляцію з різних ракурсів.

Ортофоскоп — застарілий оптичний прилад для проекції та вивчення правильного написання слів, що застосовувався в педагогічній практиці.

1. Хімічна сполука, сіль ортофосфорної кислоти (H₃PO₄), що містить фосфат-аніон PO₄³⁻; загальна назва для солей фосфорної кислоти, які широко використовуються в добривах, харчовій промисловості та як хімічні реагенти.

2. (У біохімії та харчуванні) Неорганічний фосфат, природна форма фосфору, що є ключовим компонентом клітинного енергообміну (АТФ), кісткової тканини та нуклеїнових кислот (ДНК, РНК).

ортофосфіт — неорганічна сполука, сіль ортофосфористої кислоти (H₃PO₃), у якій заміщено один, два або всі три атоми водню на металеві катіони або інші катіонні групи.

ортофосфіт — органічна сполука, ефір ортофосфористої кислоти, що має загальну формулу P(OR)₃, де R — органічний радикал.