Словник Української
1. Особа, яка професійно займається визначенням вартості, якості або значення чогось (наприклад, майна, мистецьких творів, цінних паперів).
2. Той, хто оцінює, виносить судження про когось або щось, аналізує та визначає рівень, ступінь, якість.
3. (Спеціальне) Програмний модуль або алгоритм у системах штучного інтелекту та машинного навчання, що призначений для аналізу вхідних даних та формування прогнозу або оцінки.
Оцупкуватий (від діалектного “оцупок” — грубка, колода) — такий, що нагадує грубу, необтесану колоду; незграбний, неповороткий, міцної статури.
Оцупкуватість — властивість за значенням прикметника “оцупкуватий”; стан, коли щось має вигляд оцупків, грудочок, не є однорідним, містить згустки або скупчення.
Оцупок — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Яремчанській міській територіальній громаді.
Оцупочок — зменшувально-пестлива форма від іменника “оцуп”, що означає невеликий, часто заокруглений палицю, булаву або палицю з потовщенням на кінці, яку використовують як знаряддя для обробки льону або конопель (биття, м’яття).
Оцупочок — у переносному значенні: про невисоку, кремезну, міцно збудовану людину (зазвичай чоловіка або хлопчика).
1. (про людину) такий, що має вигляд, зовнішність, поведінку, характерні для персонажа Остапа Вишні — українського письменника-сатирика (справжнє ім’я Павло Михайлович Губенко), зображеного на відомій серії карикатур із зафіксованими характерними рисами: кругле обличчя, вуса, кумедний і добродушний вираз, часто в окулярах.
2. (переносно) такий, що нагадує за зовнішнім виглядом, манерою поведінки або настроєм типовий образ з гумористичних творів Остапа Вишні; добродушно-кумедний, трохи наївний, з характерною українською простодушністю.
Оцямрувати — у власних назвах: надавати чомусь назву, що походить від імені або прізвища Оцямр (Оцямрів), наприклад, про місцевість, об’єкт тощо.
Оцямруватися — прийти до тями, усвідомити реальну ситуацію після стану затьмарення, спантеличення, захоплення чи несприйняття дійсності; опам’ятатися, очуняти.
1. (Оча) — власна назва річки в Україні, лівої притоки Десни, що протікає Чернігівською областю.
2. (Оча) — власна назва села в Україні, розташованого в Чернігівській області, на берегах однойменної річки.
1. Стосовний до міста Очаків, пов’язаний з ним або походженням з нього.
2. Істор. Стосовний до Очаківського полку — адміністративно-територіальної та військової одиниці Гетьманщини в 17-18 століттях.
3. Геогр. Стосовний до Очаківського району Миколаївської області або Очаківської затоки Чорного моря.