Фізична величина, що характеризує освітленість поверхні та визначається як світловий потік, що падає на одиницю площі; кількість світла, що освітлює певну поверхню.
Категорія: О
-
освітлювання
1. Дія за значенням дієслова “освітлювати”; надання світла, висвітлення чогось, поширення світла на щось.
2. Сукупність приладів, пристроїв та систем, призначених для створення штучного світла або управління природним світлом у приміщеннях, на вулиці, у виробництві тощо; освітлювальна система.
3. (переносне) Роз’яснення, тлумачення якогось питання, теми; висвітлення.
-
освітлювати
1. Надавати чомусь світла, робити видимим за допомогою джерел світла; висвітлювати.
2. Переносно: роз’яснювати, тлумачити якесь явище, питання, роблячи його зрозумілим; висвітлювати.
3. У техніці: подавати електричну енергію для роботи освітлювальних приладів; включати світло.
-
освітлюватися
1. Ставати освітленим, наповнюватися світлом; починати видимим завдяки джерелу світла.
2. Отримувати освіту, навчатися; розвивати інтелект, здобувати знання.
3. Ставати зрозумілим, пояснюватися, отримувати тлумачення (про питання, проблему, тему).
4. (у переносному значенні) Ставати ясним, радісним, просвітленим (про обличчя, погляд, настрій).
-
освітлювач
Освітлювач — спеціальний пристрій або апарат, призначений для створення та спрямування світлового потоку з метою освітлення об’єктів, сцени, приміщення тощо, що використовується в театрі, кіно, на телебаченні, концертних майданчиках.
Освітлювач — фахівець, який керує роботою освітлювальної апаратури, створює світлові ефекти та відповідає за світлове оформлення вистави, концерту, зйомок.
Освітлювач — хімічна речовина або суміш, що застосовується в текстильній, паперовій або харчовій промисловості для надання матеріалам або продуктам більшої білості, яскравості (відбілювач).
-
освітляти
1. Надавати світла, робити світлим, ясним; висвітлювати.
2. Перен. Роз’яснювати, допомагати зрозуміти щось, проливати світло на якусь проблему чи явище.
3. У техніці: забезпечувати приміщення, територію, предмет джерелами штучного світла.
4. У мистецтві (живопис, фотографія): зображати або передавати гру світла та тіней; визначати освітленість об’єкта.
-
освітлятися
1. Ставати освітленим, наповнюватися світлом; починати випромінювати світло.
2. Перен. Ставати ясним, зрозумілим; прояснюватися (про думки, почуття тощо).
3. Перен. Набувати виразу радості, щастя; прояснюватися (про обличчя, погляд).
-
освітній
1. Який стосується освіти, навчання, виховання або пов’язаний із ними; призначений для здобуття знань, навичок і розвитку особистості.
2. Який має просвітницький, культурно-розвитковий характер; спрямований на підвищення рівня знань, культури.
-
освітянин
Освітянин — особа, професійно зайнята в галузі освіти: вчитель, викладач, науковець, методист, керівник навчального закладу тощо.
Освітянин — у широкому значенні: людина, яка має вищу освіту, інтелектуал, представник освічених верств суспільства.
-
освітянка
1. Жінка, яка працює в галузі освіти (вчителька, викладачка, науковий співробітник, методист тощо); представниця освітянського середовища.
2. Учасниця або прихильниця громадського руху, пов’язаного з відстоюванням прав та інтересів працівників освіти, професійної солідарності вчителів.