1. Заселяти, населяти когось, щось на якійсь території; робити осілим.
2. (у пасивному стані) Оселятися, влаштовуватися на проживання у певному місці.
Словник Української
1. Заселяти, населяти когось, щось на якійсь території; робити осілим.
2. (у пасивному стані) Оселятися, влаштовуватися на проживання у певному місці.
1. Поселятися, облаштовуватися на постійне або тривале проживання в певному місці, знаходити собі оселю.
2. (перен.) Поширюватися, закріплюватися в чомусь (про почуття, думки, явища тощо).
1. Власна назва селища міського типу в Україні, розташованого в Івано-Франківській області.
2. (заст.) Місце, де хтось оселився, проживає; житло, помешкання, оселяння.
3. (перен., книжн.) Місце, де щось виникло, поширюється або зосереджено; вогнище, джерело, кубло.
Який стосується Оселяни — села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.
1. Власна назва села в Україні, зокрема села у Львівській області.
2. (заст. або діал.) Процес заселення, освоєння нових територій для житла; поселення.
1. Процес заселення території, утворення поселень, колонізація.
2. (У біології) Процес заселення організмом нового для нього середовища існування, пристосування до нього.
1. Надавати чомусь ознак, властивостей оселі; робити схожим на оселю, пристосовувати для житла або перебування.
2. (у переносному значенні) Робити щось більш особистим, затишним, привітним або таким, що сприяє довготривалому перебуванню.
1. Ставати осельним, переходити від кочового способу життя до постійного проживання на одному місці, облаштовувати осілість (про народи, племена, окремі групи людей).
2. Поселятися, влаштовуватися на постійне житло в певному місці; ставати мешканцем якої-небудь місцевості, країни.
1. Заселяти, населяти якусь територію, місцевість; робити осілим, давати постійне місце проживання.
2. (перен.) Поселяти, вселяти якусь думку, почуття тощо в когось.
3. (заст.) Влаштовувати на постійне проживання, давати притулок; поселяти когось десь.
1. Поселятися де-небудь, влаштовувати собі житло, місце для постійного проживання; заселятися.
2. Перен. З’являтися, виникати і закріплюватися де-небудь (про думки, почуття тощо).