Словник Української
Латеріт — гірська порода залізисто-алюмінієвого складу червонувато-бурого кольору, що утворюється в результаті інтенсивного вивітрювання вологих тропічних лісів.
Латеріт — твердий будівельний матеріал, видобутий шляхом вирізування блоків з латеритових порід, що на повітрі швидко твердне.
1. (в архітектурі) Високий, зазвичай баштоподібний ліхтар або ліхтарна вежа, що вінчає купол або дах будівлі (переважно церковної) і призначений для освітлення внутрішнього простору через вікна; також загальна назва ліхтарів на куполах.
2. (в історії, перен.) Назва давньоримської масляної лампи або світильника на довгій ручці, який використовувався для освітлення.
1. У літературознавстві — версія твору, що виникла пізніше за основну (оригінальну) редакцію, часто в результаті авторського перероблення або доповнення.
2. У текстології — пізніший варіант тексту, що відрізняється від попередніх редакцій стилістичними правками, змінами в композиції або змістовними доповненнями.
1. (в анатомії та медицині) Який стосується одночасно гортані та глотки, пов’язаний з ними; що належить до гортанно-глоткової ділянки.
Ларингофарингіт — запальне захворювання слизових оболонок гортані та глотки, що часто розвивається як ускладнення гострих респіраторних інфекцій.
Ларингофісура — хірургічна операція, при якій розтинають гортань для доступу до її порожнини або навколишніх структур, зазвичай з метою видалення пухлин.
Мікрофон спеціальної конструкції, який прикріплюється до гортані та реєструє коливання голосових зв’язок, забезпечуючи передачу мови навіть у умовах сильного зовнішнього шуму.
Патологічне повітряне утворення (повітряна кіста) у бічній стінці гортані, що виникає внаслідок розширення та випинання сліпого мішка (морґанієвого шлуночка) гортані.
1. (анат.) Верхня розширена частина дихальної трубки (трахеї) у хребетних тварин і людини, розташована між глоткою і трахеєю; містить голосовий апарат і називається також гортанню.
1. Жіноче особове ім’я грецького походження, що походить від назви міста Лариса в Греції або від грецького слова, що означає “приємна”, “солодка”.
2. У міфології: одна з нереїд, морських німф у давньогрецькій міфології, дочка Нерея і Доріди.
3. Астрономічний об’єкт: супутник планети Нептун, відкритий у 1989 році, названий на честь міфологічного персонажа.