Словник Української
1. Розмовна назва луски, тонкої оболонки або шкірки, що покриває насіння, плоди, овочі тощо; те саме, що лушпиння, лушпинка.
2. Переносно: легка, тонка оболонка, плівка або шар чогось, що відшаровується, відпадає.
3. Уживається як власна назва або прізвисько (зазвичай іронічне або зневажливе) щодо людини, часто дитини, що має дуже тонку, худу статуру або легку будову тіла.
1. Тонка оболонка, що покриває насіння деяких рослин, або зовнішня оболонка плодів, ядра горіха тощо; лушпиння, лушпинка, шкаралупа.
2. Розм. Про людину з дуже худим, кволим тілом; скелет, шкіра та кістки.
1. Зменшувально-пестлива форма до слова “лушпайка” — людина невеликого зросту, часто щодо дитини.
2. Рідкісне прізвисько або прізвище, що походить від назви “лушпайка”.
1. Розмовне, зазвичай про птахів: швидко та жадібно клевати, поїдати насіння, зерно або ягоди, відокремлюючи їх від лушпиння, шкаралупи.
2. Розмовне, переносне значення: їсти щось дрібне, насінисте, обскубуючи або обчищаючи (наприклад, соняшникове насіння, гарбузове насіння).
3. Рідковживане, діалектне: обчищати, лущити (плоди, овочі) від лушпиння, шкаралупи.
1. (розм.) Розділятися на окремі частини, шматки, лущитися, розшаровуватися (переважно про матеріали, покриття тощо).
2. (перен., розм.) Ставати дуже худим, виснаженим, “шкіра та кістки”.
1. Власна назва персонажа з народних казок та легенд, що походить від слова “лушпина” (шкірка, оболонка) і зазвичай позначає фольклорний образ істоти, пов’язаної зі шкіркою, плівкою або перевтіленням.
2. У переносному значенні — людина, яка легко змінює свої переконання, погляди або зовнішність; непостійна, егоїстична особа.
Лушпина — тверда оболонка, що вкриває насіння деяких рослин (наприклад, соняшнику, гарбуза, кавуна), а також зовнішня шкаралупа горіхів.
Лушпина — тонка суха плівка, що вкриває поверхню тіла деяких тварин (наприклад, риб, плазунів) і відшаровується під час линяння.
Лушпина — дрібна частинка, пластівка, що відлущується від поверхні чогось (наприклад, луска від фарби, шкіри).
1. Одна маленька луска, тонка пластинка, що входить до складу лушпиння (лускатого покриву) у риб, плазунів, насіння рослин тощо.
2. Розм. Дрібна, легко знімна шкаралупка, плівка або тонкий шар на поверхні чогось (наприклад, на шкірі після засмаги, на фарбі).
3. Перен. Дуже мала, незначна частка чогось, крихта.
Процес видалення лушпиння (лушпиння, луски) з насіння, зерна або овочів; облущування.
Сукупність лушпиння (луски, висохлих плівок), що відокремлюється від насіння, зерна, овочів під час очищення; відходи такого очищення.
Лушпиннячко — зменшувально-пестлива форма від слова “лушпиння”, що означає тонку, ніжну шкаралупку або оболонку, яку легко відокремити (наприклад, шкірку з насіння, тонку плівку з горіха).
Лушпиннячко — власна назва, що може вживатися як ім’я персонажа в казках, літературних творах або фольклорі для позначення істоти, пов’язаної з рослинним світом або малого за розміром.