Словник Української
1. Зменшувально-пестливе від слова “людина”: маленька або молода людина, часто з відтінком співчуття, ніжності або зневаги.
2. Фольклорна або казкова істота, схожа на людину, але дуже маленького зросту; чоловічок, гном, ельф.
3. Перенісне значення: слабка, нікчемна або незначна особа (зазвичай із зневажливим відтінком).
4. У техніці, моделюванні: фігурка людини, що використовується як масштабний об’єкт (наприклад, в архітектурних макетах, на транспортних моделях).
1. Релігійно-філософська течія або світогляд, що обожнює людину, вважає її вищою цінністю та центром Всесвіту, часто з відкиданням віри в Бога або божественне начало; антрополатрія.
2. Переносно: надмірне захоплення, поклоніння окремій людині (найчастіше політичному лідеру, вождю), що набуває рис релігійного культу; ідолопоклонство перед людиною.
1. Той, хто вбиває людей; убивця, кат (заст.).
2. Переносно: той, хто своїми діями, вчинками спричиняє страждання або загибель людей.
1. Вбивство людини, позбавлення життя іншої людини; синонім до слова «вбивство».
2. (У переносному значенні) Крайня форма морального чи духовного знищення особистості, заподіяння непоправної психічної шкоди.
Людиновбивця — істота, яка систематично вбиває людей; масовий убивця.
Людиновбивця — фантастична істота (монстр, міфічна тварина, робот тощо), створена або діюча з метою знищення людей.
Людиновбивця — той, хто вчинив вбивство; убивця (заст., книжн.).
1. Який спрямований на знищення людей, масове вбивство людей (про зброю, технології, політику тощо).
2. Який призводить до загибелі людей, смертоносний.
Одиниця вимірювання обсягу роботи або продуктивності праці, що відповідає одній годині роботи однієї людини; використовується для планування, обліку витрат та оцінки трудовитрат у виробництві, управлінні проектами тощо.
Одиниця вимірювання обсягу виконаної роботи, що відповідає роботі однієї людини протягом одного стандартного робочого дня.
У статистиці та економіці — умовна одиниця обліку робочого часу, що показує, скільки днів працювала одна особа, незалежно від фактичної тривалості робочого дня; використовується для розрахунку загальних витрат праці, чисельності персоналу та продуктивності.
1. Одиниця вимірювання робочого часу, що дорівнює праці однієї людини протягом однієї зміни (зазвичай 8 годин); використовується для планування та обліку витрат праці на виробництві, у будівництві тощо.
2. (Переносно) Про людину, яка працює дуже багато, на межі можливостей, замінюючи собою кількох працівників.
1. Ставати більш людним, густонаселенним; збільшувати кількість населення (про місцевість, поселення тощо).
2. Ставати більш наповненим людьми, оживлятися; збільшувати кількість людей у певному місці (про вулиці, приміщення, заходи тощо).