Словник Української
1. Торгова назва барбіталу (барбітурату), лікарського засобу зі снодійною, седативною та протисудомною дією, що застосовувався в медицині у XX столітті.
2. (Переносно) Про будь-який сильнодіючий снодійний засіб або стан глибокого сну, спричинений таким засобом.
1. Люмінатор — власна назва серії українських багатофункціональних безпілотних літальних апаратів (БПЛА) розвідувально-ударного типу, розроблених компанією “Укрспецсистема”.
2. Люмінатор — власна назва окремого безпілотного авіаційного комплексу, що входить до серії однойменних БПЛА, призначеного для ведення повітряної розвідки, коригування вогню та нанесення ударів по цілях.
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.
2. (рідко, заст.) Власна назва річки в Україні, лівої притоки Дністра, що протікає через Івано-Франківську область.
1. Зменшувально-пестлива форма від іменника “любка”, що позначає квітку з роду зозулинців, орхідейних рослин (наприклад, любка дволиста, любка зеленоквіткова).
2. Фамільярне або пестливе звертання до жінки або дівчини, що виражає симпатію, ласку.
3. Назва сорту садових фіалок (анютиних оченят) з великими квітами.
1. (заст.) Ласки, пестощі, вияви ніжності, любові.
2. (заст., перев. у мн.) Любовні стосунки, інтимний зв’язок.
3. (заст.) Утіхи, задоволення, приємності.
Любрикант — власна назва, що походить від латинського «Lubricant» (мастильний матеріал), яку використовують як торгову марку або загальну назву для різних мастильних матеріалів, зокрема для технічних потреб (наприклад, мастила для вузлів тертя) або спеціалізованих засобів (наприклад, інтимних лубрикантів).
У побуті та неформальному мовленні «лубрикант» часто вживається як загальний термін для позначення будь-якого мастильного або змащувального засобу, що зменшує тертя.
Процес нанесення мастила або мастильного матеріалу на поверхні деталей, що труться, для зменшення тертя та зношування.
У технічній термінології — система, пристрій або дія з мащення механізмів.
У медичній термінології — зволоження або змащення органів або тканин (наприклад, слизової оболонки) природними або штучними рідинами.
1. Дія за значенням дієслова «любуватися»; споглядання чого-небудь красивого, приємного з почуттям захоплення, насолоди.
2. Почуття захоплення, насолоди від споглядання краси, привабливості когось або чогось.
1. Дивитися на когось або щось із захопленням, насолодою, відчувати естетичне задоволення від споглядання краси.
2. (переносне значення) З задоволенням думати, згадувати когось або щось, милуватися в уяві.
1. Дивитися на когось або щось із захопленням, насолодою, відчувати естетичне задоволення від споглядання краси.
2. (переносне значення) З задоволенням думати про когось або щось, милуватися уявою.