Словник Української
1. (у техніці) Обробляти поверхню металу або іншого матеріалу за допомогою люзера (спеціального ріжучого інструмента) для створення точних отворів, канавок або пазів.
2. (у гірництві, заст.) Видобувати корисні копалини (наприклад, руду) шляхом вирізування її пластами або прошарками.
1. (у техніці) Обробляти поверхню металу або іншого матеріалу за допомогою люзера (спеціального абразивного інструменту) для надання їй гладкості, блиску або точної форми.
2. (переносно, розм.) Витончено, елегантно та зі смаком одягатися, виглядати; вишукуватися в одязі.
1. Органічна сполука, отруйна речовина нервово-паралітичної дії, що застосовувалася як бойова хімічна зброя; масляниста рідина з характерним запахом герані.
2. Власна назва (ім’я) французького походження, жіночий варіант імені Луї (Louis).
1. У китайській міфології — фантастична істота, схожа на чотириногу тварину з одним рогом, що вважалася предвісником народження мудрого правителя або настання мирної та процвітаючої епохи.
2. У сучасному вжитку (зокрема в інтернет-середовищі) — іронічна або жартівлива назва для незвичної, рідкісної або вигаданої істоти, часто використовується як мем для позначення чогось дивного або милого.
1. Закриваючий отвір у підлозі, стелі, палубі, даху, корпусі машини тощо, призначений для проходу, спуску, підйому або доступу до чогось.
2. Вікно у літаку, космічному кораблі, підводному човні, автомобілі тощо, що закривається герметично або призначене для огляду.
3. У військовій справі — закрита щілина в броні бойової машини (танка, БТРа) для спостереження або ведення вогню.
1. (геогр.) Річка в Білорусі, права притока Західної Двіни.
2. (геогр.) Річка в Росії, ліва притока Куньї (басейн озера Ільмень).
3. (геогр.) Село в Україні, у складі Бориспільського району Київської області.
1. Віконний проріз у крутому схилі даху або склепіння, який зазвичай розташований вертикально та увінчаний власним маленьким дашком.
2. Невелика надбудова на даху з таким вікном, що слугує для освітлення горищного приміщення або для виходу на дах.
1. Технічний термін, що позначає належність до люка або призначення для люка (наприклад, люковий закривач, люкова кришка).
2. У спеціальній термінології (наприклад, автомобільній) — характеристика деталі, механізму або вузла, розташованого біля люка або пов’язаного з ним (наприклад, люковий привод).
1. Одиниця освітленості в Міжнародній системі одиниць (SI), що дорівнює освітленості поверхні площею 1 квадратний метр при світловому потоці в 1 люмен, що падає на неї; позначається “лк”.
2. Позначення найвищого ґатунку, розряду, сорту чогось, що відрізняється високою якістю, комфортом або престижністю (наприклад, номер-люкс, авто-люкс).
3. Розкіш, розкішні умови, надзвичайний комфорт.
1. (в медицині) Повне зміщення суглобних поверхонь кісток у суглобі, що супроводжується розривом суглобної сумки та зв’язок; вивих.
2. (в техніці, геології) Зміщення, зсув частин механізму, шару гірських порід тощо з їх нормального положення.