Категорія: Л

  • ліньяж

    Ліньяж — власна назва села в Одеській області України, входить до складу Білгород-Дністровського району.

    Ліньяж — у спеціалізованій термінології (наприклад, у техніці, будівництві) може вживатися для позначення лінії, ряду, ланцюжка об’єктів або елементів, що розташовані в одну лінію (від фр. lignage — лінія, ряд).

  • лінювальник

    Лінювальник — власна назва персонажа з циклу гумористичних віршів української поетеси Ірини Жиленко, втілення образу ледачої, неробливої та сонної людини, яка весь час відкладає справи на потім.

  • лінювальниця

    1. Жінка, яка займається виготовленням або продажем лінювальників — традиційних українських вишитих рушників для обтирання рук і обличчя.

    2. Рідко — жінка, яка працює на лінювальній фабриці або в майстерні з виробництва таких рушників.

  • лінгвіст

    1. Фахівець з лінгвістики, мовознавець; той, хто вивчає мови, їхню структуру, розвиток і функціонування.

    2. Учень, студент, який вивчає мовознавство.

  • лінгвістика

    Наука, що вивчає мову, її будову, функціонування, історичний розвиток, класифікацію окремих мов та мовні явища загалом; мовознавство.

  • лінгвістичний

    1. Стосунний до лінгвістики, властивий їй; мовознавчий.

    2. Пов’язаний з вивченням мови, її структури, закономірностей розвитку та функціонування.

  • лінгвістка

    1. Фахівчиня з лінгвістики; жінка, яка професійно вивчає мову, її структуру, функціонування та розвиток.

    2. Студентка або ученька, яка вивчає лінгвістику.

  • лінгвогеографія

    Галузь мовознавства, що вивчає територіальне поширення мовних явищ (діалектів, говірок, окремих рис вимови, граматики, лексики) та складання мовних (діалектологічних) атласів.

  • лінгвоекологічний

    1. Пов’язаний із лінгвоекологією — наукою про збереження, захист і розвиток мови як середовища існування та духовного життя народу.

    2. Стосуючийся практичних заходів, спрямованих на підтримання чистоти, багатства та функціональної повноти мови, боротьбу з мовним забрудненням і вульгаризацією.

  • лінгвоекологія

    1. Наукова дисципліна на стику мовознавства та екології, що вивчає взаємодію мови та довкілля, стан мовного середовища, проблеми мовного забруднення, мовну політику та інші аспекти існування мови в суспільстві.

    2. Практична діяльність, спрямована на охорону, збереження та культивування чистоти, багатства та правильності мови, боротьбу з мовними помилками, запозиченнями-варваризмами та іншими негативними явищами в мовному вживанні.