Словник Української
1. (мед.) Хронічне інфекційно-алергійне захворювання, спричинене мікобактеріями туберкульозу, що характеризується утворенням на шкірі (переважно обличчя) бугорковів (люпом), які можуть руйнувати тканини, залишаючи рубці.
2. (бот.) Захворювання рослин, зокрема люпину, викликане грибками роду Fusarium або іншими патогенами, що проявляється у вигляді плямистості, в’янення та некрозу листя та стебел.
1. Сільськогосподарська технологія, що полягає у вирощуванні люпину (переважно вузьколистого або білого) як сидеральної культури з метою подальшого загортання зеленої маси в ґрунт для його збагачення азотом та органічною речовиною, поліпшення структури та боротьби з бур’янами.
2. Конкретний посів люпину, здійснений за цією технологією на певному полі або ділянці.
Люстречко — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Яремчанській міській територіальній громаді.
Люстрин — власна назва села в Україні, розташованого в Бережанській громаді Тернопільського району Тернопільської області.
Люстрин — власна назва села в Україні, розташованого в Залозецькій селищній громаді Тернопільського району Тернопільської області.
Люстрина — шовкова тканина з блискучим, гладким лицьовим боком, що використовується для пошиття парадного одягу, краваток або декоративних цілей.
Люстрина — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області.
1. (історичне) Реєстр, опис, офіційний перелік (насамперед населення, майна, земель тощо) для обкладання податком або інших державних потреб; кадастр.
2. (історичне) Періодичний перегляд, перевірка та оновлення таких списків, а також комісія, яка її проводила.
3. (переносне, книжне) Систематизований список, реєстр, перелік кого-, чого-небудь (наприклад, люстро виборців).
1. Стосовний до люстрування, призначений для перевірки та оцінки чогось (здебільшого у фінансовій, адміністративній чи господарській сфері).
2. Який має на меті виявлення недоліків, порушень, надлишків або неефективного використання ресурсів.
1. Процес дослідження, перевірки або аналізу чого-небудь з метою виявлення стану, якості, відповідності нормам або викриття недоліків (наприклад, люстрування кадрів, люстрування архівних документів).
2. У медицині та біології — метод дослідження внутрішніх органів або порожнин тіла за допомогою спеціальних оптичних приладів (люстроскопів).
3. У техніці — процес контролю, огляду або діагностики стану внутрішніх поверхонь різних об’єктів (труб, котлів, двигунів) за допомогою дзеркал або відеокамер.