Словник Української
1. Стосовний до люмпен-пролетаріату — декласованих, соціально та економічно маргінальних верств населення, що внаслідок втрати зв’язку зі сталим продуктивним трудом (наприклад, безробітні, жебраки, злочинці) не мають класової свідомості та легко стають знаряддям політичних маніпуляцій.
2. Характерний для люмпен-пролетаріату, властивий його способу життя, свідомості чи поведінці.
1. Стосунковий до люмпенів або люмпенства; властивий їм.
2. Який відрізняється низьким рівнем культури, примітивними інтересами, аморальною поведінкою, характерними для декласованих прошарків населення.
Люмпсум (від лат. lumpsum — «сумарно, загалом») — фіксована, одноразова сума грошей, що виплачується повністю за один раз замість серії частинних платежів або інвестицій.
У міжнародному праві та фінансах — умова договору, згідно з якою певна сума коштів (наприклад, компенсація, дотація, кредит) перераховується однією цілісною сумою, а не частинами.
1. (в архітектурі) Напівкругле або сегментне поле стіни, обмежене зверху аркою, склепінням або сферичним куполом, часто прикрашене розписом, мозаїкою, ліпниною або скульптурним рельєфом.
2. (у фортифікації) Відкрите з тилу земляне або кам’яне укріплення у вигляді півмісяця, що складається з двох фа́сів (боків) і одного-двох фланків (бокових сторін для обстрілу) і призначене для прикриття куртини (ділянки стіни між бастіонами) або воріт.
3. (у театрі) Частина сцени, арки порталу, що обрамляє сцену зверху, часто прикрашена орнаментом або завісою.
4. (у техніці, металообробці) Пристрій, деталь або частина верстата (наприклад, токарного) у вигляді диска з отворами для кріплення оброблюваної заготовки, що обертається разом із шпинделем.
1. Архітектурний елемент у вигляді невеликого напівкруглого або сегментного вікна, розташованого над дверима або основним вікном, часто прикрашеного вітражем або ліпниною.
2. У фортифікації — відкрита споруда у формі півмісяця, що виступає перед основним валом укріплення для його захисту.
3. У театрі та кінематографі — частина сцени або декорації, що має форму арки або обмежує верхній край зображення.
4. У ювелірній справі — оправа для каменю (часто діаманта), що закріплює його лише по краю, залишаючи нижню частину відкритою для кращого пропускання світла.
Люнкерит — мінерал класу сульфатів, водний сульфат калію та алюмінію, що утворюється в результаті вивітрювання родовищ сірки; названий на честь німецького геолога Г. Люнкера.
1. (заст.) Вантажний візок на низьких колесах, що використовувався для переміщення вантажів на невеликі відстані, зокрема на пристанях, в цехах або на залізничних станціях.
2. (заст., перен.) Неповоротка, важка на підйом, млява людина.
1. Рослина родини бобових з пальчастими листками та китицеподібними суцвіттями різних кольорів, що вирощується як декоративна, кормова або сидеральна культура; вовчий біб (рід Lupinus).
2. Народна назва хвороби шкіри, при якій утворюються виразки та рубці, що нагадують укуси вовка; системний червоний вовчак (Lupus erythematodes).
1. (біол.) Процес перетворення білків насіння рослин роду люпин (Lupinus) на легкозасвоювані форми шляхом ферментації або іншої обробки, що дозволяє використовувати їх як корм для тварин або харчовий продукт.
2. (перен., іст.) Політика масових репресій, арешту та знищення “ворогів народу” в СРСР у 1937-1938 роках, названа на честь народного комісара внутрішніх справ СРСР Миколи Єжова, прізвище якого асоціювалося з народною назвою рослини “люпин” (“єжовий горох”).
1. Прикметник до іменника “люпин”; властивий люпину, що стосується люпину.
2. Який складається з люпину, містить у собі люпин або виготовлений з люпину (наприклад, люпинове борошно, люпинова силосна маса).
3. Забарвлений у колір, характерний для квіток люпину (зазвичай блакитний, синій, рідше рожевий або білий).