Словник Української
1. Який має властивість люмінесценції, тобто здатен випромінювати видиме світло під впливом зовнішнього опромінення (наприклад, ультрафіолетом, рентгенівськими променями) або внаслідок внутрішніх хімічних чи біологічних процесів.
2. Який стосується люмінесценції, пов’язаний із нею.
Люміродопсин — світлочутливий білок, отриманий шляхом генної інженерії з опсину, зданий генерувати слабке світло (люмінесценцію) у відповідь на поглинання фотонів, на відміну від родопсину, який реагує на світло зміною іонного потоку через клітинну мембрану.
Люмісома — власна назва українського видавництва, заснованого у 2017 році, що спеціалізується на виданні художньої та нехудожньої літератури, зокрема сучасної української прози, поезії, нон-фікшн та перекладних видань.
1. Власна назва торгової марки фотопаперу, що використовувався у фотодруці та мав характерний блискучий, глянцевий покриття.
2. (Переносно) Яскравий, глянцевий, блискучий фотодрук або фотографія, виконана на такому папері; синонім для якісної, ефектної фотографії.
1. (мед.) Стосований до люпосу (системного червоного вовчака), пов’язаний із ним; властивий люпосу.
2. (перен., рідко) Характеризується ознаками, подібними до проявів люпосу на шкірі; плямистий, вкритий виразками або рубцями.
Люпозорій — власна назва астрономічної обсерваторії, розташованої в селі Люпозорій (Lupozoriy) у Чернівецькій області України; наукова установа для спостереження за небесними тілами.
Люпозорій — власна назва села в Чернівецькій області України, де розташована однойменна обсерваторія.
1. (у міфології) фантастична істота, що за легендами живе в лісах Карпат, має схожість одночасно на вовка та людину, здатна перекидатися в різних тварин; лісовий дух-перевертень.
2. (у фольклорі та художніх творах) чаклун або проклята людина, здатна перетворюватися на вовка (вовкулака).
Люпома — власна назва, що позначає рід грибів родини трюфелевих (Tuberaceae), до якого належать деякі види підземних грибів-аскоміцетів, зокрема, трюфелів.
1. (медичний термін) Скорочена назва системного червоного вовчака — важкого аутоімунного захворювання сполучної тканини, що вражає шкіру, суглоби, нирки, серце та інші органи.
2. (астрономічний термін) Латинська назва сузір’я Вовк (лат. Lupus), розташованого в південній півкулі неба; в українській мові вживається переважно в науковому контексті.
1. Ускладнення системного червоного вовчака, що проявляється запаленням легеневої тканини, часто з розвитком фіброзу та респіраторної недостатності; аутоімунне ураження легень при СЧВ.