Люцигенін — органічна сполука, хемілюмінесцентний реагент, що використовується в біохімічних та аналітичних дослідженнях для виявлення активних форм кисню (наприклад, пероксиду водню) завдяки здатності світитися при окисненні.
Категорія: Л
-
люцина
1. (астрономія) Народна назва планети Венера, що з’являється як вечірня зірка.
2. (поетичне, застаріле) Вживається як символ чи епітет для позначення світла, зорі, сяйва.
-
люципер
1. У християнській та юдейській міфології — одне з імен сатани, диявола, втілення зла; падіння ангел, що повстав проти Бога.
2. Переносно — про злу, жорстоку, безпринципну людину; негідника.
3. У переносному розмовному вживанні — про хитрого, спритного, кмітливу людину (часто з відтінком захоплення або іронії).
-
люциперовий
1. Властивий Люциперу (дияволу, сатані), що стосується його; сатанинський, диявольський.
2. Переносно: злий, ворожий, підступний; такий, що нагадує диявола своєю сутністю або вчинками.
-
люцифер
1. У християнській та юдейській традиціях — одне з імен сатани, диявола, що вказує на його колишню природу янгола світла, скинутого з небес за гординю (від латинського Lucifer — «світлоносець»).
2. Переносно — про горду, владну, зухвалу людину, яка вважає себе вищою за інших.
3. Застаріла назва планети Венери як ранкової зорі.
-
люцифераза
Люцифераза — фермент, який каталізує окиснення люциферину, що супроводжується виділенням світла (біолюмінесценцією); присутній у світлячків, деяких морських організмів, бактерій та грибів.
-
люциферизм
1. Релігійно-філософське вчення або світогляд, що ототожнює Люцифера (Сатану) з образом бунтівного носія знання, світла та прогресуючого розуму, який виступає проти деспотизму божественної влади; іноді розглядається як форма сатанізму або гностицизму.
2. У ширшому, переносному значенні — радикальний бунт проти встановлених авторитетів, догм та традицій, прагнення до абсолютної інтелектуальної свободи та самозвеличення людини, що межує з духом гордині.
-
люцифериладенілат
Люцифериладенілат — це біохімічна сполука, продукт реакції люциферину з аденозинтрифосфатом (АТФ), що є ключовим проміжним субстратом у біолюмінесцентних процесах; активована форма люциферину, яка при окисненні виділяє квант світла.
-
люциферилсульфат
Люциферилсульфат — це природна хімічна сполука (сульфатний естер люциферину), що виступає субстратом для ферменту люциферази у морських організмів (наприклад, деяких видів ракоподібних), в результаті окиснення якої відбувається біолюмінесценція — видиме світіння.
-
люциферин
1. Біологічний термін: низькомолекулярна органічна сполука, що виробляється живими організмами (наприклад, світляками, деякими медузами, грибами, морськими тваринами) і здатна до біолюмінесценції — видимої світлової емісії в результаті хімічної реакції окиснення за участю ферменту люциферази.
2. У міфології та релігії (зазвичай з великої літери, «Люциферин»): рідковживана форма імені Люцифер — «світоносець», яке в християнстві ототожнюють з падшим ангелом, дияволом; також може вживатися як символ ворожої, сатанинської сили.