Категорія: Л

  • линь

    1. Прісноводна риба родини коропових (Tinca tinca) з товстим, вкритим дрібною лускою тілом, що має характерний золотисто-зеленуватий відтінок.

    2. Морська риба родини терпугових, поширена в північних морях; терпуг (родова назва).

    3. Мотузок, тонкий канат із лляних, пенькових або бавовняних ниток, що використовується в такелажних роботах, рибальстві тощо.

  • линька

    1. Періодичне скидання та відновлення покривів тіла (хутра, пір’я, луски, шкіри тощо) у тварин, зумовлене сезонними змінами, віком або станом здоров’я.

    2. Процес втрати та відростання волосся у ссавців, включаючи людину.

    3. У рибальстві — тонка, малопомітна вудочна волосінь, що використовується як поводок між гачком і основною ліскою.

  • линьов

    Линьов — українське прізвище.

  • линючий

    1. Такий, що линяє, тобто втрачає колір, вицвітає (про тканину, одяг тощо).

    2. Такий, що скидає шерсть, пір’я, шкіру, рогові покриви (про тварин, птахів, комах).

  • линючість

    Властивість речовин (переважно барвників) втрачати колір, вицвітати під впливом світла, вологи, тертя тощо; нестійкість фарби.

    Періодичне природне випадання шерсті, пір’я, шкіри або рогових покриттів у тварин з подальшим відростанням нового покриву.

  • линющий

    1. (діал.) Те саме, що лінивий — такий, що не любить працювати, уникає роботи; млявий, бездіяльний.

    2. (перен., діал.) Повільний, млявий у русі, неторопливий (про тварин, річки тощо).

  • линялий

    1. Такий, що втратив яскравість кольору, вицвілий від часу, сонця, прання тощо.

    2. Про птаха або тварину: такий, що скинув старе вбрання (перо, шерсть, шкіру).

    3. Переносно: слабкий, блідий, невиразний; такий, що втратив силу, енергію, виразність.

  • линяння

    1. Процес зміни забарвлення шкіри, хутра, пір’я тощо у тварин, що відбувається періодично (наприклад, сезонно) або на певних етапах життя.

    2. Втрата інтенсивності або зміна кольору тканини, фарби, матеріалу під впливом світла, води або хімічних речовин.

    3. Переносно — повільне зникнення, втрата чіткості, яскравості (про почуття, спогади, враження).

  • лжесвідчитися

    1. Давати неправдиві свідчення, свідомо говорити неправду під час судового розгляду або офіційного допиту.

    2. (У розширеному значенні) Свідомо поширювати неправдиву інформацію про когось або щось, обманювати, вводити в оману.

  • лжесоціаліст

    Лжесоціаліст — особа, яка формально проголошує соціалістичні ідеали або належить до соціалістичного руху, але на практиці діє всупереч ним, переслідуючи власні корисливі інтереси або прагнучи особистої влади.

    Лжесоціаліст — політичний діяч або публічна особа, що приховує антинародну, часто авторитарну чи олігархічну політику, під гаслами соціальної справедливості та рівності.