drevosliv.com

Словник Української

Категорія: Л

  • лимарювання

    1. Процес створення, реставрації або ремонту дерев’яних коліс (лимарів) та інших колісних елементів возів, екіпажів.

    2. Рідкісне: професійна діяльність або ремесло лимаря (майстра з виготовлення дерев’яних коліс).

  • лимарювати

    1. Працювати лимарем, займатися лимарством; виготовляти шкіряну упряж для коней, ремені, посторонки тощо.

    2. Перен., розм. Поводитися грубо, незграбно; погано, невміло щось робити.

  • лимарюватися

    1. (від власної назви «Лимар») Бути пов’язаним із діяльністю, характерною для представників роду Лимарів, зокрема політиків, громадських діячів або журналістів, часто із відтінком критичного чи іронічного ставлення до їхніх методів або поглядів.

    2. (переносно, розм.) Поводитися або діяти у спосіб, що асоціюється із певною політичною або громадською позицією, яка приписується родині Лимарів, наприклад, з акцентом на національно-патріотичній риториці, принциповості або конфронтаційності.

  • лимон

    1. Цитрусове дерево (Citrus limon) родини рутових з вічнозеленими листками, білими квітами та жовтими кислими плодами.

    2. Плід цього дерева — яйцеподібний або округлий, з щільною ароматною шкіркою жовтого кольору та кислою соковитою м’якоттю, що використовується в харчуванні, медицині та побуті.

    3. Перен. про людину, яка своїм похмурим, незадоволеним виглядом або поведінкою викликає неприємні відчуття в оточуючих; буркотун, ворчун.

    4. Жарг. електролампа, що освітлює салон трамвая або тролейбуса (за характерну округлу форму).

  • лимонад

    1. Освіжаючий безалкогольний напій, що готується з лимонного соку, цукру та води, часто газований.

    2. Солодкий газований (рідше негазований) напій із синтетичними ароматизаторами, що імітують смак лимона або інших фруктів.

    3. (Історичне) Напій, що готувався шляхом розчинення лимонної кислоти або соку лимона у воді з цукром, популярний у XVIII–XIX століттях.

  • лимонадний

    1. Стосовний до лимонаду, властивий лимонаду; призначений для виготовлення або вживання лимонаду.

    2. Який має смак, запах або колір, подібний до лимонаду; такий, як у лимонаду.

    3. У складі власних назв: що стосується виробництва або торгівлі лимонадом (наприклад, «Лимонадний цех»).

  • лимонарій

    1. Спеціалізований сад або ділянка, де вирощують цитрусові рослини (переважно лимони) у відкритому ґрунті в регіонах з теплим кліматом або в захищених ґрунтових спорудах (оранжереях, теплицях).

    2. Велика колекційна або дослідна посадка цитрусових культур, що може мати наукове, дослідне або комерційне призначення.

    3. (У переносному значенні) Місце, де зосереджено велику кількість цитрусових рослин, а також сама така колекція.

  • лимонен

    Лимонен — природний вуглеводень, монотерпен, що є основним компонентом ефірних олій цитрусових (особливо лимонної та апельсинової); безбарвна рідина з характерним запахом лимона, що застосовується в парфумерії, харчовій промисловості та як розчинник.

    Лимонен — хімічна сполука з формулою C₁₀H₁₆, що існує у двох оптичних ізомерах: D-лімонен (основний) та L-лімонен, які можуть мати дещо відмінні ароматичні властивості.

  • лимонівка

    1. Сорт яблуні з кислувато-солодкими плодами, що мають характерний лимонний аромат, а також плід цього дерева.

    2. Місцевість, названа на честь засновника або власника з прізвищем Лимон; зустрічається як неофіційна назва частин населених пунктів, зокрема у Львові.

    3. Рідка лікарська форма — настоянка на шкірці лимона або з додаванням лимонного соку.

  • лимоніт

    Лимоніт — мінерал, гідроксид заліза, що складається переважно з гетиту та лепідокрокіту, має буро-жовтий, охристий або бурий колір, часто утворює натічні, ниркоподібні або сталактитоподібні агрегати; використовується як залізна руда та природна фарба (охра).

    Лимоніт — загальна назва для сумішей гідроксидів заліза невизначеного складу, що часто утворюються в зоні окиснення залізних руд і є вторинними мінералами.