Словник Української
Ударний музичний інструмент із групи мембранофонів, що складається з одного або кількох котлів, на які натягнута мембрана, звук з якої видобувають за допомогою паличок або колотушек.
Великий барабан у формі котла, що використовується в симфонічному оркестрі, зазвичай парний (налаштований на певну висоту звуку).
1. Музикант, який грає на литаврах (великих оркестрових барабанах куполоподібної форми з певною висотою звуку).
2. Виконавець, що спеціалізується на грі на ударних інструментах, зокрема литаврах, у складі симфонічного, духового або іншого оркестру.
1. Стосунковий до литаври (ударного музичного інструмента), властивий їй; призначений для литаври.
2. Стосунковий до литавриста (музиканта, що грає на литаврах).
1. Історична назва мешканця Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського, незалежно від його етнічної приналежності (білоруса, українця, литовця тощо).
2. Застаріла назва етнічного литовця.
3. Історична назва білоруса, що вживалася в українській мові до початку XX століття.
1. Історична назва населення Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського, до якого входили предки сучасних литовців, білорусів та українців.
2. У давньоукраїнських джерелах — загальна назва литовських племен, а також мешканців Литовської держави.
3. У вузькому етнічному значенні — литовці.
1. Жінка або дівчина литовського походження, що народилася або живе в Литві; литовка.
2. Історична назва жінки з Великого князівства Литовського, до складу якого входили сучасні литовські, білоруські та частина українських земель.
3. Назва старовинної народної пісні литовського походження, що поширилася серед інших слов’янських народів, зокрема українців.
4. Розмовна назва литовської породи коней, що відрізняються витривалістю.
1. Стосовний до Литви, литвинів, пов’язаний з ними; такий, що походить з Литви.
2. Стосовний до литвинів — етнічної групи українців, що мешкала на території сучасної України, зокрема на Чернігівщині та Поліссі, та їхньої культури, мови, звичаїв.
3. (У історії) Стосовний до Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського, його території, населення, державних установ.
1. Історична назва території Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського, що вживалася переважно в українських та білоруських джерелах середньовіччя та раннього нового часу.
2. У сучасному вжитку — поетичний або застарілий синонім Литви як держави, країни литовського народу.
1. Переливати рідину, направляти її струмінь кудись або на щось; наливати.
2. Виготовляти, формуючи з розплавленого металу, скла тощо; відливати.
3. Про дощ: падати сильним потоком, потоками.
4. перен. Розливатися, поширюватися (про світло, запах тощо).
5. перен. Випромінювати у великій кількості, з великою силою (про тепло, почуття).
6. розм. Сильно бити, лупцювати когось.
1. Який виготовлений литтям, тобто шляхом заливання розплавленого металу, скла, пластмаси тощо в спеціальну форму для надання певних обрисів.
2. Який має однорідну, щільну, монолітну структуру, без швів і з’єднань (наприклад, про литу сталь).
3. (перен., розм.) Про тіло людини: дуже м’язистий, рельєфний, з чітко окресленими м’язами, ніби виліплений або відлитий.