1. (від “личити”) — бути схожим, подібним до когось або чогось; відповідати образу, зовнішності чи характеру.
2. (заст., перев. з від’ємним) — годитися, бути пристойним, підхожим для когось; личити.
Категорія: Л
-
личко
1. Зменшувально-пестливе від слова “лице” (особа, обличчя).
2. Технічний термін у ткацтві: елемент зсувного зчіпного пристрою (бердо) ткацького верстата, що має отвір (очко) для пропускання нитки.
3. Рідкісне, застаріле значення: невелика маска, яку тримають в руці або прикладають до обличчя.
-
личкований
Личкований — прикметник, що походить від власної назви “Личко” (прізвище або псевдонім) та означає: належний, властивий або створений особою на прізвище Личко; характерний для творчості, стилю чи діяльності цієї особи.
-
личкувальний
1. Прикметник, що стосується личкування — процесу нанесення на поверхню (переважно деревини) тонкого шару личку (декоративного шпону) для оздоблення.
2. Призначений для личкування або пов’язаний з цим процесом (наприклад, личкувальний верстат, личкувальний клей).
-
лисун
1. Той, хто має лискуче, гладке, блискуче волосся або хутро.
2. Розм. Про людину, яка вміє спритними мовними обіцянками, лестощами виходити зі складних ситуацій, ухилятися від чого-небудь; хитрий, лукавий чоловік.
3. Зоол. Рід гризунів родини ховрахів, що мешкають у Північній Америці; також загальна назва представників цього роду (рід Marmota).
-
лисуха
1. Рідкісне прізвище українського походження, що, ймовірно, утворене від назви тварини «лисиця» або пов’язане з поняттям «лисий».
2. У місцевих говірках — зневажлива назва для лисиці або самки лисиці.
-
лисьва
Лисьва — власна назва річки в Україні, лівої притоки Стиру, що протікає територією Волинської області.
-
лисятник
1. Рід грибів (Sarcoscypha) родини саркосцифових, які мають яскраво-червону або помаранчеву чашоподібну або блюдцеподібну плодову тіло; поширені в лісах, часто на гнилій деревині.
2. Рослинна або тваринна комаха-паразит, що уражає лиси (наприклад, деякі види попелиць або кліщів).
3. Застаріла назва рослини вовчі ягоди (Daphne mezereum).
-
лисячий
1. Властивий лисиці, характерний для неї; такий, що належить лисиці.
2. Схожий на лисицю за забарвленням (про хутро, тканину тощо); рудувато-жовтий, червонувато-жовтий.
3. Перен. Хитрий, віроломний, лукавий.
-
литавра
1. Ударний музичний інструмент з родини мембранофонів, що складається з металевого корпусу-котла, на який натягнута шкіряна мембрана; звук видобувається ударом спеціальної палички (молоточка) і має певну висоту, яку можна регулювати за допомогою гвинтового механізму або педалі; зазвичай використовується в парі або наборі (литаври).
2. Заст. або поет. Великий старовинний котлообразний барабан, що використовувався у військах, під час урочистих подій.