drevosliv.com

Словник Української

Категорія: Л

  • лихомовниця

    1. Жінка, яка займається лихомовством — шкідливими, згубними розмовами, наклепом, поширенням пліток і чуток.

    2. (у народній творчості та фольклорі) Персоніфікація, зла духа або істота, що символізує злі язики, наклеп і плітки.

  • лихомовність

    1. Властивість за значенням прикметника “лихомовний”; здатність швидко, багато й без утоми говорити; красномовство, балакучість.

    2. Рідкісне, застаріле значення: злі, підступні мови, наклеп.

  • лихомовство

    1. (заст.) Злісне наклепництво, поширення шкідливих чуток, наклепницькі мови про когось; обмовляння.

    2. (перен., рідк.) Злі, ворожі, підступні слова; мовлення, спрямоване на завдання шкоди.

  • лихопомний

    1. (заст.) Який належить до Лихополля, пов’язаний з ним; характерний для Лихополля.

    2. (перен., рідк.) Який має риси, властиві Лихополлю; неспокійний, бурхливий, повний негараздів.

  • лихопомність

    Лихопомність — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.

  • лихорадка

    1. Захворювання, що характеризується підвищенням температури тіла, часто з ознобом, спричинене інфекцією або запальним процесом; гарячка.

    2. Сильне збудження, метушливе поспішне заняття чимось, стан тривоги або нервування.

    3. (у економіці) Швидке, нестійке підвищення кон’юнктури, цін на щось, що супроводжується ажиотажним попитом і спекуляцією (наприклад, золота лихорадка).

  • лихорадковий

    1. Який стосується лихоманки, властивий їй; що супроводжується лихоманкою.

    2. Який характеризується поспішністю, надмірним збудженням, невпорядкованістю, схвильованістю.

    3. Який відбувається швидко, інтенсивно, з різкими змінами, нестійкий.

  • лихорадково

    1. Прислівник до слова “лихорадковий”: по-лихорадковому, з ознаками лихоманки, гарячки; нестійко, неспокійно, з нервовим збудженням.

    2. Уживається для позначення інтенсивної, поспішної, часто безладной діяльності, що нагадує стан людини під час гарячки.

  • лихороб

    1. (заст.) Той, хто зазнає лихорадки, хворий на лихоманку; лихоманківник.

    2. (перен., рідк.) Той, хто перебуває в стані сильного збудження, нервування або тривоги.

  • лихоробний

    1. (у медицині) Стосунковий до лихоманки, що характеризується лихоманкою; властивий лихоманці.

    2. (переносне значення) Неврівноважений, гарячковий, тривожний; такий, що нагадує стан під час лихоманки.