Словник Української
1. Формальний одяг (часто з вишивкою або галунами) для лакеїв, швейцарів, кур’єрів у палацах, готелях або у приватних будинках заможних осіб у Західній Європі, особливо в XVII–XIX століттях.
2. Застаріла назва вбрання ліврейних слуг, походить від англійського «livery».
1. Політична філософія та ідеологія, що виходить з принципу першочергової цінності свободи особистості, визнає недоторканність приватної власності, обмеження втручання держави в життя громадян та економіку, відстоюючи принципи добровільності, вільного ринку та індивідуальної відповідальності.
2. Суспільно-політичний рух, що об’єднує прихильників та пропагує ідеї лібертаріанства як політичної ідеології.
1. (філософія, політологія) Пов’язаний з лібертаріанством; такий, що виражає, відображає його ідеї або заснований на них; характерний для лібертаріанства.
2. (загальний) Сприяючий свободі, звільненню; такий, що виступає за максимальну свободу особистості та обмеження втручання держави в життя людини.
1. Історична особа, яка належала до французького суспільного прошарку XVIII століття, що відкидав традиційні моральні обмеження, відомий вільнодумством, схильністю до гедонизму та часто скандальним способом життя.
2. Людина, яка демонструє крайній лібералізм у поглядах на мораль та сексуальні стосунки, повністю ігноруючи суспільні норми та правила пристойності; розпусник.
3. У переносному значенні — вільнодумець, людина, яка категорично відкидає будь-які авторитети, догми та обмеження, особливо в сфері думки, творчості та поведінки.
1. Власна назва статуї Свободи (англ. Statue of Liberty) — монументальної скульптури, подарунку Франції Сполученим Штатам Америки, встановленої на острові Свободи в Нью-Йорку; один із найвідоміших символів США та уособлення свободи.
2. Назва різних географічних об’єктів, населених пунктів, кораблів, установ тощо у США та інших англомовних країнах, що містять у своїй назві слово Liberty (наприклад, округ Ліберті, місто Ліберті).
3. У переносному значенні — символ свободи, незалежності, звільнення (зазвичай з відтінком американізму).
Історичний принцип парламентської процедури в Речі Посполитій (XVI–XVIII ст.), за яким будь-який депутат сейму міг одним голосом («не дозволяю») скасувати ухвалений всіма іншими законопроєкт або розігнати сейм, що часто призводило до паралічу державної влади.
У переносному значенні — право однієї особи або невеликої групи блокувати прийняття рішення колективним органом, використовуючи формальні процедурні правила на шкоду спільній справі.
Лібетеніт — мінерал класу фосфатів, гідроксифосфат міді з хімічною формулою Cu₂(PO₄)(OH), що утворює призматичні або таблитчасті кристали зеленого кольору; рідкісний колекційний мінерал, знайдений у копальнях Лібетен (нині Ľubietová, Словаччина).
1. У давньоримській міфології — божество пристрасної любові, кохання та бажання, що відповідає грецькому Ероту або Купідону; зазвичай зображався як прекрасний крилатий юнак.
2. У психоаналізі, згідно з теорією Зигмунда Фрейда — одна з двох основних психічних енергій (поряд із мортидо), що означає прагнення до життя, сексуальну енергію, потяг, інстинктивне бажання задоволення.
3. У переносному значенні — символ сильного любовного потягу, пристрасті, чуттєвого бажання.
1. (у психоаналізі) стосовний до лібідо, пов’язаний з сексуальною енергією та прагненнями людини.
2. (переносно) сповнений сильного, часто прихованого, еротичного бажання; пристрасний, чуттєвий.
1. Стосовний до Лібіду, пов’язаний з ним (назва вулиці в Києві).
2. Стосовний до Лібіда (прізвище), пов’язаний з ним (наприклад, у виразах “лібідні вірші” — вірші поета Юрія Лібіда).