Словник Української
1. Картковий стіл спеціальної конструкції з трьома сторонами, призначений для гри в ломбер (преферанс, віст тощо), часто з виїмками для фішок і підсвічуванням.
2. Назва старовинної карткової гри для трьох гравців, популярної в Європі у XVII–XIX століттях, попередниці таких ігор, як преферанс та віст.
3. Рідкий сорт чорнила коричневого кольору, що використовувався для письма та малювання.
1. Який стосується гри в ломбер (різновид картярської гри в карти, поширений у XVIII–XIX ст.), призначений для неї або використовується під час неї.
2. Який має форму ломберного (картярського) стола — прямокутний, часто з виїмками по боках і покриттям для гри.
1. Антропологічна кримінологічна теорія, розроблена Чезаре Ломброзо, яка пояснює злочинність вродженими біологічними та фізіологічними ознаками людини (наприклад, будовою черепа), розглядаючи злочинця як особливий дегенеративний антропологічний тип.
2. Переносно: спрощений, механістичний підхід до оцінки особистості, що ґрунтується лише на зовнішніх ознаках або стереотипах, за аналогією з методами оригінальної теорії Ломброзо.
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Закарпатській області, Ужгородському районі.
2. Власна назва гірської вершини в Українських Карпатах, одна з вершин хребта Синяк у Закарпатті.
3. (діал., заст.) Те саме, що ломик — невеликий лом, залізна палиця з загнутим гострим кінцем для розколювання чогось твердого (наприклад, льоду, каменю).
1. (діал.) Товста, важка палиця, кийок, часто з потовщенням на кінці, який використовується як знаряддя для удару або опори.
2. (перен., розм. про людину) Неповоротка, незграбна, важка на підйом людина.
3. (перен., розм.) Важка, нудна, клопітка справа.
1. Робити щось повільно, незграбно або з великими зусиллями; копотіти, мішкати.
2. Важко йти, пересуватися, перевалюючись з боку на бік; шкандибати.
3. Неохоче, з ваганнями виконувати якусь роботу або діяти; ледачити, баритися.
1. (розм.) Вагатися, коливатися під час прийняття рішення; не мати сміливості щось зробити, виявляти нерішучість.
2. (заст.) Рухатися повільно, з труднощами; ледве пересуватися, важко ступати (часто через втому, слабкість або вагу ноші).
1. Зменшувально-пестлива форма від слова “лом”: невеликий лом, ручний інструмент у вигляді металевого стрижня з загостреним або сплющеним кінцем для розколювання, вайлування чогось.
2. Розм. Про людину, яка має тенденцію ламати, псувати речі або порушувати встановлений порядок.
3. Діал. (перев. у множині “ломики”) Кістки, суглоби (частіше в контексті відчуття болю в них, напр. “ломики крутить”).
1. Стосований до ломикаменю (рослини роду Sedum), пов’язаний із нею або властивий їй.
2. Зроблений, виготовлений з ломикаменю або з використанням його частин.
1. Військове укріплення у вигляді невеликого земляного валу або окопу для розміщення гармат, кулеметів або стрільців; стрілецький окоп, бруствер.
2. (застаріле) Підставка, дерев’яна або металева конструкція для встановлення, кріплення або зберігання чого-небудь (наприклад, знаряда, інструменту, вантажу).
3. (спеціальне) В архітектурі та будівництві — горизонтальна або похила опорна конструкція (постамент, підкладка) для встановлення будівельних конструкцій, обладнання або предметів.