1. Проводити час у бездіяльності, лінуватися, ухилятися від роботи; бути ледарем.
2. Розм. Поводити себе безвідповідально, недбало, нехтувати своїми обов’язками.
Категорія: Л
-
ледарюватися
1. Проводити час у ледарстві, бездіяльності; лінуватися, байдикувати.
2. Уникати роботи, обов’язків; відкосити (від чогось).
-
ледарюга
1. Лінива, бездіяльна людина, яка ухиляється від роботи; ледар, ледащо.
2. (переносне значення) Про того, хто поводиться безвідповідально, недбало ставиться до своїх обов’язків.
-
леда-хвиля
1. (діал.) Безвідповідальна, нероботяща, марнотратна людина; ледащо, ледар.
2. (перен., діал.) Про щось нікчемне, неварте уваги або поваги.
-
леда-хто
1. (заст.) Погордливе позначення людини, яка не має ніякої цінності, значення; нікчема, ніщо.
2. (розм., зневажл.) Будь-яка випадкова, незначна або негожа людина; перший-ліпший.
-
ледацюга
1. Людина, яка ухиляється від роботи, праці; лінивець, ледар.
2. Розм. Про того, хто погано, недбало виконує свої обов’язки або нехтує ними.
-
ледач
1. (заст.) Лінива, бездіяльна, неробоча людина; ледар, ледащо.
2. (перен., заст.) Нікчемна, погана людина; негідник.
-
ледаче
1. Рідкісне, застаріле позначення людини, яка відрізняється ледарством, лінощами, бездіяльністю; ледар, ледащо.
2. Уживається як лайливе або докірливе звертання до такої людини.
-
ледаченький
1. Зменшувально-пестливе від прикметника “ледачий”: що має схильність до ледарства, ухиляння від роботи, але з відтінком меншої суворості оцінки.
2. (У значенні іменника) Ледащо, нікчема, гультяй (часто з відтінком жартівливості або зневаги).
-
ледве-не-ледве
Дуже ледь, ледве-ледве; з великими зусиллями, майже безсило.