drevosliv.com

Словник Української

Категорія: Л

  • лежати

    1. Перебувати в горизонтальному положенні, спочивати на чомусь усім тілом або більшою його частиною.

    2. Знаходитися, бути розташованим на поверхні або всередині чогось, не змінюючи місця.

    3. Бути в стані спокою, бездіяльності; не використовуватися, залишатися без руху.

    4. Бути покладеним, збереженим десь (про документи, гроші, цінності тощо).

    5. Бути похованим, міститися в могилі (про померлого).

    6. Бути основним змістом чогось, полягати в чомусь.

    7. Бути обтяженим, покладеним на когось (про обов’язок, провину, відповідальність).

    8. У сполученні з іншими словами вживається для утворення складносурядних дієслівних конструкцій, що означають тривалий або інтенсивний стан (наприклад, лежати хворим, лежати закритим).

  • лежатися

    1. (про людину або тварину) Приймати лежаче положення, лягати для відпочинку або сну.

    2. (розм., про предмет) Мати здатність або бути призначеним для того, щоб лежати, знаходитися в горизонтальному положенні на чомусь.

    3. (розм., про їжу, важкий шлунок) Викликати відчуття важкості після їди, погано засвоюватися.

  • лежачи

    1. Дієприслівник від дієслова «лежати», що означає перебування в горизонтальному положенні, спочинку або бездіяльності, і водночас вказує на спосіб виконання іншої дії.

    2. (У стані) перебуваючи в лежачому положенні; не встаючи, не підіймаючись.

  • лежачий

    1. Такий, що знаходиться в горизонтальному положенні, не стоїть і не сидить.

    2. Призначений для того, щоб на ньому лежати; такий, що використовується в лежачому положенні (наприклад, про меблі, пристрій).

    3. Який не працює, не діє, перебуває у стані бездіяльності або занедбаності (переносно).

  • лежачки

    1. Розмовна назва мешканців села Лежачі (або Лежачів) у Львівській області України.

    2. У переносному значенні — іронічне або жартівливе позначення лінивих, млявих людей, які багато лежать (за асоціацією з назвою села).

  • лежачок

    Власна назва невеликого острова в Україні, розташованого на річці Дніпро, поблизу міста Запоріжжя, історично пов’язаного з запорозьким козацтвом.

    Назва одного з порогів (або групи порогів) на річці Дніпро, що існували до спорудження Дніпровської ГЕС, найчастіше — синонімічна назва порога Ненаситець.

  • лежбище

    Місце на узбережжі, де морські ссавці (наприклад, тюлені, моржі, котики) збираються для відпочинку, розмноження або вигодовування молодняку.

    Місце, де велика кількість тварин (звичайно диких) довго лежить або регулярно збирається на відпочинок.

    Переносно: про місце, де бездіяльно і довго перебуває група людей (зневажливо).

  • лежбищний

    1. Стосовний до лежбища, властивий йому; призначений для лежбища.

    2. У складі зоологічних назв: такий, що пов’язаний з місцями масового скупчення (лежбищ) тварин, наприклад, для відпочинку чи розмноження (про вид, популяцію тощо).

  • лезгинський

    1. Який стосується лезгинів, їхньої культури, мови або історії.

    2. Який належить до групи кавказьких мов, до якої входить лезгинська мова.

  • лезиво

    Лезиво — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.