Категорія: Л

Лейкотаксис — у лінгвістиці: сукупність усіх службових слів (прийменників, сполучників, часток тощо) певної мови або в конкретному тексті, що протиставляється основному словниковому складу (лексікону).

Лейкотоксин — білкова сполука, що є продуктом життєдіяльності деяких патогенних бактерій (наприклад, стафілокока) і здатна знищувати лейкоцити (білі клітини крові), тим самим пригнічуючи захисні сили організму.

1. Хірургічна операція в психохірургії, що полягає у розрізанні білої речовини лобових часток головного мозку, яка раніше застосовувалася для лікування важких психічних розладів.

2. (У переносному значенні) Різке, радикальне усунення частини чого-небудь, що призводить до втрати цілісності або функціональності.

лейкотрихія — рідкісна вроджена аномалія, що характеризується повною або частковою відсутністю пігменту меланіну у волоссі, що призводить до його білого (сірого) забарвлення з народження, часто поєднується з іншими ознаками пігментних розладів.

лейкотроп — власна назва (ім’я) персонажа з роману «Острів скарбів» Роберта Льюїса Стівенсона, яке носить один зі спільників пірата Джона Сільвера.

лейкотроп — власна назва (ім’я) персонажа з роману «Війна світів» Герберта Веллса, яке носить брат головного героя-оповідача.

Лейкофаніт — рідкісний мінерал, силікат кальцію, титану та цирконію, що належить до групи епідоту; кристали прозорі, безбарвні або жовтуваті, знайдений у Норвегії.

Лейкофіл — людина, яка віддає перевагу білим або світлим кольорам у одязі, інтер’єрі, мистецтві тощо; прихильник білої кольорової гами.

Лейкофіл — організм (наприклад, бактерія), що добре росте та розвивається за низьких температур, холодолюбний організм.

Лейкоформа — у лінгвістиці: основна, найбільш нейтральна форма слова, що вибирається для представлення всієї парадигми його форм у словниках або при мовознавчому аналізі (наприклад, для іменника — називний відмінок однини, для дієслова — інфінітив).

Лейкоформа — у біології та медицині: безбарвна, незріла форма клітини крові (лейкоцита) або іншої клітини, що здатна до подальшого розвитку та диференціації.

Лейкохінізирин — власна назва (іменник) органічної сполуки, похідного хінізарину, що є безбарвним (лейко-) пігментом або проміжним продуктом у хімічному синтезі.

Лейкоцидин — білкова речовина, що є продуктом життєдіяльності деяких патогенних мікроорганізмів (наприклад, стафілококів, стрептококів) і здатна руйнувати лейкоцити (білі клітини крові), пригнічуючи таким чином захисні сили організму.