1. Створений шляхом поєднання лексичних та фразеологічних одиниць або стосовний до такого поєднання; що належить одночасно до лексики та фразеології.
2. Пов’язаний з вивченням або описом лексичного та фразеологічного складу мови як єдиної системи.
Словник Української
1. Створений шляхом поєднання лексичних та фразеологічних одиниць або стосовний до такого поєднання; що належить одночасно до лексики та фразеології.
2. Пов’язаний з вивченням або описом лексичного та фразеологічного складу мови як єдиної системи.
1. Стосунковий до лексики як сукупності слів мови, її словникового складу.
2. Пов’язаний з окремим словом або групою слів, що розглядаються з точки зору їх значення та вживання (на противагу граматичним або фонетичним явищам).
Лектин — білкова сполука неімунного походження, що здатна специфічно зв’язуватися з вуглеводними залишками на поверхні клітин, викликаючи їх аглютинацію (склеювання).
Лектин — будь-яка речовина рослинного, тваринного або мікробного походження, що має властивість селективно зв’язувати вуглеводи та глікопротеїни.
Лектини — це білки або глікопротеїни рослинного, тваринного чи мікробного походження, які здатні специфічно зв’язуватися з вуглеводними залишками на поверхні клітин, не маючи при цьому властивостей антитіл чи ферментів.
Лектини — це група речовин, що використовуються в біологічних та медичних дослідженнях як інструмент для виявлення певних цукрових структур (глікопротеїнів, гліколіпідів) на мембранах клітин.
1. Особа, яка читає лекції в навчальному закладі, науковій установі тощо; викладач, що викладає навчальний матеріал у формі лекцій.
2. Працівник бібліотеки, музею або іншої установи, який проводить публічні лекції, огляди, екскурсії.
3. Застаріле значення: той, хто професійно займається читанням текстів (наприклад, у друкарнях для коректорів) або озвучуванням радіопередач.
1. Спеціально обладнане приміщення для читання лекцій, проведення семінарів та інших навчальних занять, зазвичай у вищих навчальних закладах.
2. Назва конкретних історичних або сучасних будівель, аудиторій, призначених для публічних лекцій та наукових заходів (наприклад, Лекторій у Києво-Могилянській академії).
1. Назва мережі україномовних освітніх онлайн-курсів та платформи для їх розміщення, заснованої у 2015 році.
2. Застаріла назва лекційної аудиторії, лекторської кафедри або спеціального приміщення для читання лекцій у навчальних закладах.
Жінка, яка читає лекції, викладає навчальний матеріал у вищому навчальному закладі, науковій установі тощо.
Співробітниця організації, що займається популяризацією наукових, політичних, літературних знань шляхом читання публічних лекцій.
1. Діяльність лектора; читання лекцій, викладання курсу лекцій.
2. Сукупність осіб, які займаються лекторською діяльністю; лекторський склад.
1. Стосунковий до лектора, властивий лекторові, призначений для лектора.
2. Стосунковий до лекції, пов’язаний з читанням лекцій.