drevosliv.com

Словник Української

Категорія: Л

  • легкодухий

    1. (про людину) Який легко, без серйозних роздумів ставиться до життя, не схильний до глибоких переживань; безтурботний, легковажний.

    2. (заст., про повітря, подих) Легкий, чистий, свіжий.

  • легкодухість

    Властивість за значенням прикметника “легкодухий”; легковажність, несерйозність, поверхневе ставлення до чогось.

  • легкодухо

    Легкодухо — прислівник, що означає стан або дію, виконану з легким, радісним, безтурботним настроєм, з відчуттям внутрішньої свободи та легкості.

    Легкодухо — прислівник, що характеризує поведінку або ставлення до чогось, позбавлене серйозності, глибоких роздумів або відповідальності; легковажно, бездумно.

  • левкас

    1. (у мистецтві) білий ґрунт з крейди або гіпсу, розведений на риб’ячому клею, яким покривають дерев’яну основу для подальшого написання на ній ікони чи картини темперними фарбами.

    2. (у будівництві) тонкий штукатурний розчин з вапна та піску або з алебастру, що використовується для фінішного вирівнювання стін та стель перед фарбуванням.

  • левкасити

    1. (у живописі) Покривати поверхню (дерева, полотна, металу тощо) левкасом — спеціальним ґрунтом з крейди або гіпсу, розведеним на клею, для подальшого нанесення фарби, особливо в техніці темперного чи іконного живопису.

    2. (переносно, рідко) Готувати основу, створювати попередні умови для чого-небудь; ґрунтувати.

  • левкаситися

    1. (у художників) покривати поверхню (дерева, полотна тощо) левкасом — спеціальним ґрунтовим складом на основі крейди або гіпсу — для подальшого живопису, особливо під темперу чи позолоту.

    2. (переносно, рідко) намагатися надати чому-небудь вигляду благородності, вишуканості; прикрашати, “лакувати” дійсність.

  • левкаска

    1. (мистецтво) Тонкий штукатурний ґрунт з крейди або вапна, що наноситься на дерев’яну, кам’яну або металеву поверхню перед позолотою або фарбуванням, особливо в іконописі та живописі.

    2. (архітектура, будівництво) Біла або білувата суміш для вирівнювання стін та стель, що складається з вапна, крейди, алебастру або гіпсу з додаванням клею; побілка.

  • левкасний

    1. Стосовний до левкасу, властивий йому; призначений для левкасу.

    2. Виготовлений з левкасу або покритий ним; що має шар левкасу.

  • левківна

    Левківна — жіноче ім’я, українська народна форма церковного імені Євдокія (від грец. εὐδοκία — «благовоління»), що поширене переважно на Західній Україні.

    Левківна — по батькові від чоловічого імені Левко (народна форма імен Лев, Леонтій).

  • левкіппа

    Левкіппа — у давньогрецькій міфології: дочка царя Мінія, одна з мініад, які відмовилися брати участь у вакхічних святах на честь Діоніса і за це були покарані, перетворені на кажанів.

    Левкіппа — жіноче ім’я давньогрецького походження, що означає “та, що має білих коней”.