Категорія: Л

1. (біол.) Рід однолітніх трав’янистих рослин родини капустяних (Brassicaceae), поширених у Середземномор’ї та Західній Азії; представники цього роду.

2. (іст.) Ім’я декількох правителів Боспорської держави (Понтійського царства) з династії Спартокідів, найвідомішим з яких був Левкон I (бл. 389–349 рр. до н.е.), при якому держава досягла найбільшої могутності.

1. Рід однорічних або багаторічних трав’янистих рослин родини капустяних (Brassicaceae), поширених у Середземномор’ї та Західній Азії, деякі види яких вирощують як декоративні.

2. Застаріла назва роду Matthiola (левкой або маттіола) родини капустяних, ароматні квіти якого часто використовують у садівництві.

1. У давньогрецькій міфології — морська богиня, яка врятувала Одіссея від потоплення, подарувавши йому чарівну накидку; до обожнення була смертною жінкою на ім’я Іно, дружиною орхоменського царя Атаманта.

2. Астрономічний об’єкт (супутник) планети Нептун, названий на честь міфологічної богині.

Левоміцетин — синтетичний антибіотик широкого спектра дії, хлорамфенікол, що застосовується для лікування серйозних інфекційних захворювань, коли інші антибіотики неефективні.

Леворин — антибіотик групи полієнів, що продукується актиноміцетом Streptomyces levoris, застосовується переважно для лікування грибкових уражень шкіри та слизових оболонок.

Леворин — власна назва селища міського типу в Росії, розташованого в Новгородській області.

Легандрит — власна назва мінералу, різновиду берилу, який характеризується специфічним блакитно-зеленим або яскраво-зеленим кольором, обумовленим домішками ванадію; цінна колекційна та ювелірна сировина.