Категорія: Л

1. (у народній творчості) утілена назва ледачої, лінивої, неробучої людини; ледар, ледащо.

2. (рідко, у фольклорі) істота, що символізує лінощі та бездіяльність; персоніфікація ледарства.

1. Рідкісний, архаїчний варіант написання слова “ледака”, що вживався в українській мові для позначення ледачих, неробочих людей, гультаїв.

2. У західних регіонах України — діалектна назва для невеликої, часто незграбної або ледачої людини, дитини.

1. Людина, яка уникає праці, працює неохоче або погано; нероба, ледащо.

2. (переносне значення) Той, хто бездіяльний, пасивний у якомусь відношенні, не виявляє ініціативи.

1. Жіночий відповідник до слова “ледар” — жінка або дівчина, схильна до ледарства, бездіяльності, яка уникає роботи та обов’язків; нероба, ледащиця.

2. (у спеціальному контексті) Назва народної гри, зазвичай дитячої, в якій учасники, розташувавшись по колу, перекидають один одному м’яч, а той, хто його упустив, отримує це прізвисько або певне покарання.

Властивість за значенням слова “ледаркуватий”; схильність до ледарства, байдикування, ухилення від роботи чи обов’язків.

1. Властивість або стан ледаря; лінощі, бездіяльність, ухилення від праці.

2. Поведінка, вчинки, характерні для ледаря; марнування часу, безгосподарність.

3. Заст. Нікчемність, нікчемні вчинки; дріб’язковість, пустопорожність.

1. Бездіяльність, ухиляння від роботи, праці; марнування часу на неробство, ледарство.

2. (у переносному значенні) Повільне, ліниве існування або функціонування чогось (наприклад, організації, механізму).