drevosliv.com

Словник Української

Категорія: Л

  • лисіти

    1. Втрачати волосся на голові, ставати лисим.

    2. (перен.) Втрачати рослинний покрив, ставати оголеним (про землю, поля тощо).

    3. (перен.) Ставати сірим, білим, втрачати колір (наприклад, про хутро тварини або волосся людини від сивини).

  • лисітися

    1. Ставати лисим, втрачати волосся на голові, зазвичай через природні процеси старіння або захворювання.

    2. (перен.) Втрачати покрив, ставати оголеним, мати ділянки без рослинності (про землю, поля тощо).

    3. (перен., розм.) Вицвітати, стиратися, втрачати кольорове покриття (про тканину, фарбу).

  • лисіючий

    1. (Про людину або тварину) Такий, що втрачає волосся або шерсть, стає лисим; що має ознаки облисіння.

    2. (Переносно) Такий, що втрачає покрив, рослинність; стає оголеним, без рослин (про місцевість, поверхню тощо).

  • лиск

    1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.

    2. (діал., рідк.) Те саме, що блиск — яскраве світло, відблиск, сяйво.

  • липняк

    1. Місяць липень у народному календарі, часто з вказівкою на характерні для цього періоду погодні умови або сільськогосподарські роботи.

    2. (рідко) Липовий гай, ліс або насадження, де переважають липи.

  • липова

    1. Власна назва, що походить від назви дерева липа, або пов’язана з ним, наприклад, у географічних назвах (Липова Балка, Липова Долина).

    2. Те саме, що липовий (рідко вживана форма) — зроблений з дерева липи, стосовний до липи.

    3. Переносно: фальшива, підроблена, ненадійна (розмовне, часто іронічне). Наприклад: липова довідка, липові документи.

  • липовани

    Липовани — етнографічна група українців, що мешкає на території Румунії (переважно в повітах Сучава та Марамуреш), нащадки українських переселенців (лемків, гуцулів, буковинців), які втекли від релігійних переслідувань та соціального гноблення в Австро-Угорщині в XVII–XVIII століттях.

    Липовани — загальна назва старообрядців (російської етнічної групи), що компактно проживають у Румунії, Молдові та Україні, нащадки прихильників старообрядництва, які втекли з Росії в XVII–XVIII століттях; також русини-старообрядці.

  • липованин

    1. Мешканець або уродженець міста Липовець (Вінницька область, Україна).

    2. Мешканець або уродженець будь-якого іншого населеного пункту з назвою Липова, Липовець, Липове тощо.

    3. (Переносно) Людина, чиє життя, діяльність або творчість тісно пов’язані з Липовцем або Липовеччиною.

  • липованка

    1. Жінка, яка належить до етноконфесійної групи старообрядців (липован), що компактно проживають переважно в дельті Дунаю на території Румунії та України.

    2. Представниця старообрядницької громади, що історично походить з Росії, але зберегла свою віру та звичаї після переселення.

  • липовий

    1. Який стосується липи, належить їй або виготовлений з дерева, квіток чи інших частин цієї рослини.

    2. Який має колір, схожий на колір свіжого липового дерева (світло-жовтий з кремовим відтінком).

    3. (перен., розм.) Фальшивий, підроблений, ненадійний або неякісний.