Категорія: Л

1. Трав’яниста декоративна рослина родини лілейних з великими запашними квітками у формі дзвоника, зазвичай білого кольору; біла лілія (Lilium candidum).

2. Поетичний образ, символ чистоти, непорочності, благородства та високої краси.

3. Заст. або поет. Вживається як ласкаве звертання до жінки або дівчини.

1. Рідкісний мінерал, сульфосількат свинцю та міді, який кристалізується в гексагональній системі; названий на честь англійського мінералога Ліліана (Lilian).

2. Заст. рідкісне жіноче ім’я, похідне від Лілія.

1. Багаторічна трав’яниста рослина родини лілійникових (Hemerocallis) з довгими лінійними листками та великими квітками, що нагадують лілії, які цвітуть зазвичай один день.

2. Заст. Місце, де ростуть лілії; лілійна грядка.

1. Ботанічна родина одно- або багаторічних трав’янистих рослин, рідше чагарників або дерев, що мають зазвичай цибулини, кореневища або бульби, з характерними лінійними або ланцетними листками та переважно правильними тричленними квітками; представники — лілія, тюльпан, цибуля, часник, конвалія тощо (Liliaceae).

2. Розмовна назва квітів лілії або рослин, що нагадують її за зовнішнім виглядом.

1. Мешканець вигаданої країни Ліліпутії з роману Джонатана Свіфта «Мандри Гуллівера», що характеризується крихітним зростом.

2. Переносно: дуже низька на зріст, крихітна людина; карлик (часто з відтінком зневажливості).

3. Переносно: незначна, маловпливова особа в якійсь сфері діяльності; нікчема.

1. Жіночий відповідник до слова “ліліпут” — жінка або дівчина дуже низького зросту, карлиця.

2. У переносному значенні — жінка, яка відрізняється дрібністю, мініатюрністю або незначним впливом у порівнянні з оточенням.

3. У біології (розм.) — мала, мініатюрна особина тварини або рослини певного виду.