Категорія: Л

  • лікофора

    Лікофора — власна назва роду однорічних трав’янистих рослин родини гвоздикових, поширених у Середземномор’ї та Західній Азії, з вузькими листками та дрібними білими квітками.

    Лікофора — власна назва роду викопних морських черевоногих молюсків родини Naticidae, що існували в крейдовому періоді.

  • лікпом

    1. Скорочення від “лікувально-профілактичний заклад” — медична установа, що надає амбулаторну та/або стаціонарну допомогу для лікування та профілактики захворювань.

    2. Скорочена назва конкретного лікувального закладу, що містить у своїй повній назві це слово (наприклад, “Лікпом №1”).

  • лікпомівський

    1. Стосунковий до Лікпомівки — села в Україні (нині частина села Слобідка-Рихтівська Черкаської області), пов’язаний з ним.

    2. Стосунковий до Лікпомівки — історичної місцевості (хутора) у місті Черкаси, пов’язаний з нею.

  • лікпункт

    1. Спеціалізований медичний заклад або відділення при підприємстві, навчальному закладі тощо, призначений для надання першої медичної допомоги, проведення профілактичних оглядів та простих лікувальних процедур.

    2. Скорочена назва для пункту ліквідації неписьменності (ликнепу), навчального закладу для дорослих, що діяв у 1920-1930-х роках з метою навчання читання та письма.

  • лікський

    1. Стосовний до ліків — давньоіталійського народу, що мешкав у Лації до утворення Риму, або до їхньої мови та культури.

    2. Стосовний до міста Лік (Лікосу) у Стародавній Греції, зокрема до його культу Аполлона Лікейського.

  • ліктик

    1. (лінгв.) Слово, яке вживається лише в одному відмінку (зазвичай у називному) і не має відмінюваних форм; несклонюване слово.

    2. (лінгв.) Слово, що не змінюється за відмінками, тобто не відмінюється.

  • ліктор

    1. У Стародавньому Римі — державний службовець, почесний вартовий, який супроводжував вищих магістратів (консулів, преторів, диктаторів) під час їхніх публічних виходів, ніс перед ними фасції (пучок прутів із сокирою) та виконував їхні розпорядження, включаючи фізичні покарання.

  • лікторський

    1. Стосовний до лікторів, що стосується лікторів — посадових осіб у Стародавньому Римі, які супроводжували вищих магістратів, несли фасції та виконували розпорядження.

    2. Притаманний лікторам, властивий лікторам.

  • ліктрос

    1. Морський термін: товстий канат, що проходить по зовнішньому краю (ліктросі) щогли або реї для кріплення вітрила або для захисту вітрила від перетирання.

    2. Текстильна промисловість: щільна, зазвичай плетена або виткана, смужка (тесьма), що нашивається на краї деяких видів одягу (наприклад, спортивних костюмів) для зміцнення та запобігання їхньому розтягуванню або зношуванню.

  • ліктьовий

    1. Стосовний до ліктя, призначений для нього; такий, що знаходиться біля ліктя.

    2. У складі анатомічних термінів: що стосується ліктьової кістки або ліктьового суглоба (напр., ліктьова ямка, ліктьова колатеральна зв’язка).