Категорія: Л

  • лімфоцитаферез

    Лімфоцитаферез — медична процедура, при якій із крові пацієнта або донора за допомогою спеціального апарату виокремлюють та видаляють лімфоцити, після чого решту компонентів крові повертають назад у кровообіг.

  • лімфоцити

    Лімфоцити — це різновид лейкоцитів (білих кров’яних тілець), що утворюються в кістковому мозку та є центральними клітинами імунної системи, відповідальними за розпізнавання антигенів, специфічний імунний захист організму та імунну пам’ять.

  • лімфоцитоз

    Лімфоцитоз — це стан крові, що характеризується підвищеною кількістю лімфоцитів у периферичній крові щодо встановленої вікової норми.

    Лімфоцитоз — це реактивне збільшення кількості лімфоцитів у крові, яке часто є ознакою інфекційного захворювання (наприклад, вірусного), або інших патологічних станів організму.

  • лімфоцитома

    Лімфоцитома — доброякісне пухлинне утворення, що складається з лімфоїдної тканини та лімфоцитів, часто асоційоване з хронічним лімфоцитарним лейкозом або проявляється як реакція на укус кліща (борреліоз).

  • лімфоцитопенія

    Лімфоцитопенія — це клініко-лабораторний синдром, стан, що характеризується зниженням кількості лімфоцитів у периферичній крові нижче встановленої норми для конкретного віку.

  • лімфоцитоутворення

    Процес утворення лімфоцитів у кровотворних органах (кістковому мозку, тимусі, селезінці, лімфатичних вузлах).

  • лімфурія

    Лімфурія — патологічний стан, при якому лімфа потрапляє у сечу, що призводить до її помутніння та набуття молочного або жовтувато-білого відтінку; може бути симптомом ураження лімфатичної системи (наприклад, філяріозу) або травми.

  • лін

    1. Власна назва річки в Україні, правої притоки Стиру, що протікає у Львівській та Рівненській областях.

    2. Власна назва села в Україні, у складі Білокриницької сільської громади Хмельницького району Хмельницької області.

    3. Рід прісноводних риб родини коропових, що мають високе, стиснуте з боків тіло, товсту луску та короткі грудні плавці (наукова назва: Tinca).

  • ліна

    1. Власна назва річки в Україні, лівої притоки Десни, що протікає Чернігівською областю.

    2. Власне жіноче ім’я, що є народною або зменшуваною формою від імен Ліана, Ангеліна, Поліна, Кароліна та інших.

  • лінга

    Лінга — у індуїзмі: фалічний символ, що зображує бога Шиву та вшановується як прояв божественної творчої сили; зазвичай має вигляд вертикального стовпа, часто встановленого в круглій основі (йоні).

    Лінга — у скульптурі та архітектурі: кам’яне, металеве або дерев’яне зображення вищезгаданого символу, що є об’єктом релігійного поклоніння в шиваїстських храмах.