Категорія: Л

Процес відтоку лімфи (міжтканинної рідини) лімфатичними судинами від тканин і органів до венозної системи.

Інфекційне захворювання, що характеризується підвищенням температури, запаленням зівних мигдаликів, збільшенням лімфатичних вузлів, печінки та селезінки, а також появою в крові атипових одноядерних клітин (мононуклеарів); спричинюється вірусом Епштейна-Барр.

Лімфообіг — рух лімфи лімфатичною системою, що є складовою частиною загальної системи кровообігу та забезпечує транспорт тканинної рідини, білків, жирів, а також імунологічний захист організму.

Лімфопатія — загальна назва захворювань лімфатичних вузлів, що характеризуються їх патологічними змінами (збільшенням, ущільненням тощо).

Лімфопенія — це клініко-лабораторний термін у медицині, що означає зниження абсолютної кількості лімфоцитів у периферичній крові нижче встановленої норми для конкретного віку.

Лімфоплетора — патологічний стан, що характеризується надмірним накопиченням лімфи в тканинах або порожнинах тіла внаслідок порушення її відтоку.

1. Спеціалізований медичний потяг, призначений для транспортування донорської лімфи або лікарських препаратів, виготовлених з неї, що функціонував у радянські часи.

2. Переносно — про щось дуже повільне або таке, що рухається з великими затримками (за аналогією з рідкісним та нерегулярним рухом спеціалізованого медичного потяга).