1. Який стосується лінивців (родина ссавців ряду Неповнозубих), властивий їм або створений з їхньої шкури.
2. Який має вигляд, форму або характерні риси лінивця (у переносному значенні — повільний, млявий).
Категорія: Л
-
лінивцеві
1. Давальний відмінок однини іменника “лінивець” у значенні: тварині ряду Неповнозубі (Pilosa), що мешкає в тропічних лісах Південної та Центральної Америки, відомій надзвичайно повільним рухом та звичкою довго висіти на гілці дерева спиною донизу.
2. Давальний відмінок однини іменника “лінивець” у значенні: ледачій, нетямущій або байдужій людині, яка уникає праці, фізичних чи розумових зусиль.
-
лінитися
1. (дієслово) Ухилятися від роботи, праці; не мати бажання або сили щось робити, працювати; ледарювати.
2. (дієслово, переносне значення) Повільно, мляво діяти, рухатися; не виявляти належної енергії, активності.
-
лініатура
1. (у поліграфії) характеристика растрового зображення, що визначається кількістю ліній на одиницю довжини (зазвичай на дюйм або сантиметр) і вказує на рівень деталізації та якості друку.
2. (у текстільній промисловості) лінійна щільність пряжі або ниток, що вимірюється кількістю одиниць довжини (метрів або ярдів) в одиниці ваги (грамі або фунті).
-
лінідж
1. (в антропології, соціології) Рід, генеалогічна лінія, що веде походження людини або групи людей від спільного предка, зазвичай за чоловічою або жіночою лінією; однолінійна система родинних зв’язків.
2. (в історичних та політичних дослідженнях) Династія, ряд правителів, що походять від одного предка; правлячий дім.
3. (переносно) Послідовність, низка явищ, подій або об’єктів, що розвиваються один з одного або мають спільне походження.
-
лінієчка
1. Зменшувально-пестлива форма від слова “лінійка” — невелика лінійка, зазвичай для вимірювання невеликих відстаней або креслення прямих ліній.
2. Розмовна назва лінійного корабля (лінкора) малого водотоннажності або вживана в побуті.
3. У друкарстві та верстці — тонка друкарська лінія, яка використовується для відокремлення елементів тексту або як орнамент.
4. У техніці та проектуванні — невелика або допоміжна лінійка на інструменті, шаблоні або вимірювальному приладі.
-
лінійка
1. Пряма смуга, поділена на рівні відрізки (зазвичай сантиметри та міліметри), що використовується для вимірювання довжини, креслення прямих ліній або як допоміжний інструмент для читання тексту.
2. Розкладка клавіш на клавіатурі комп’ютера, друкарської машинки або іншого пристрою введення, що має певний стандарт розташування літер, цифр і символів (наприклад, клавіатурна лінійка).
3. Утворений у лінію стрій людей (переважно учнів, студентів, військовослужбовців) для проведення огляду, переклички, побудови або урочистої церемонії.
4. Сукупність однотипних або однорідних виробів, моделей, послуг тощо, що відрізняються певними параметрами і становлять повний набір, серію (наприклад, лінійка косметичних засобів, лінійка автомобілів).
5. Застаріла назва диліжанса — багатомісного конного екіпажу для регулярних перевезень пасажирів та пошти між населеними пунктами.
-
лінійковий
1. Стосовний до лінійки (вимірювального інструменту), призначений для неї або створений за її допомогою.
2. Стосовний до лінійки (правителя держави), властивий їй; царський, монарший.
3. У військовій справі: стосовний до лінійки (шикування), розташований або діючий у лінію; лінійний.
-
лінійний
1. Який має форму лінії, розташований уздовж лінії або складається з ліній.
2. Який відноситься до лінії (у різних значеннях), призначений для дій уздовж лінії, наприклад, у військовій справі.
3. Який має послідовний, безперервний характер; що відбувається або розвивається поступово, в певній послідовності.
4. У математиці: такий, що описується лінійною залежністю, лінійним рівнянням; пропорційний.
-
лінійник
1. Власна назва українського щомісячного літературно-мистецького журналу, заснованого у 1928 році в Харкові; орган літературного об’єднання “Літературний ярмарок”.
2. Рідкісне позначення людини, яка працює на лінії, обслуговує лінію (наприклад, залізничну, електропередач тощо).