Словник Української
1. Властивість, яка характеризує можливість представлення складних нелінійних систем або процесів у спрощеній лінійній формі для аналізу чи обчислення.
2. У математиці та фізиці — стан системи, що описується лінійними рівняннями або може бути зведений до такого стану через певні перетворення чи наближення.
3. У лінгвістиці — властивість мовленнєвого потоку, що проявляється в його послідовному, лінійному розгортанні в часі, коли одиниці мови (звуки, слова) слідують одна за одною.
1. Який стосується лінеаризації, тобто наближеного представлення нелінійної залежності, системи чи рівняння лінійною формою для спрощення аналізу (у математиці, фізиці, техніці).
2. Який має властивість або призначений для перетворення нелінійної структури, послідовності даних чи сигналу в лінійну форму (у програмуванні, обробці даних, теорії систем).
1. Перетворювати нелінійну залежність, функцію або рівняння на лінійну або наближено лінійну, зазвичай для спрощення аналізу чи обчислень (у математиці, фізиці, техніці).
2. Розташовувати, упорядковувати елементи у лінійну послідовність, надавати лінійної структури.
1. (у математиці, фізиці, техніці) Набувати лінійного характеру; ставати лінійним, описуватися лінійними рівняннями або залежностями внаслідок спрощення, наближення чи перетворення вихідної нелінійної моделі.
2. (у лінгвістиці, текстознавстві) Набувати послідовної, лінійної форми в мовленнєвому потоці; розгортатися в часі як послідовність елементів (наприклад, про складні графічні структури чи ієрархічні зв’язки).
Який здійснює лінеаризацію, тобто наближення нелінійної залежності, функції або рівняння до лінійної форми для спрощення аналізу чи обчислень.
1. (у математиці, фізиці, техніці) Прямолінійний, що має властивості прямої лінії або описується лінійними залежностями (наприклад, лінеарне рівняння, лінеарна функція).
2. (у мистецтві, графіці) Зроблений лініями, що ґрунтується на лінії як головному засобі вираження; лінійний.
3. (у лінгвістиці) Про письмо: таке, що складається з послідовності лінійних знаків (на відміну від ідеографічного), наприклад, лінеарне письмо Б.
1. Стосовний до лінивки (родини ссавців), що стосується лінивки, властивий їй.
2. Призначений для лінивки, пов’язаний з нею.
1. Родина ссавців ряду Неповнозубі (Pilosa), до якої належать повільні деревні тварини Південної та Центральної Америки, що характеризуються повільним метаболізмом, довгими кігтями та особливим способом життя (наукова назва: Bradypodidae).
2. Розмовна назва представників цієї родини — лінивців.
1. Прислівник до лінивий; так, що виражає лінь, брак працелюбності, байдужість до роботи чи діяльності; без енергії, мляво, неохоче.
2. У значенні присудкового слова: свідчить про стан лінощів, байдужості, повільного, нетерплячого виконання дії.
Властивість або стан, що характеризується відсутністю бажання працювати, робити зусилля, прагненням до бездіяльності та ухиленням від будь-якої праці чи обов’язків.
Поведінка або вчинки, що виражають таку властивість; лінощі.