Словник Української
1. (у музикознавстві) що поєднує лінеарність (голосоведення, горизонтальну вибудованість музичної тканини) з виразною, рельєфною мелодійністю; властивий лінеарно-мелодійному стилю.
2. (про твір, стиль, мову композитора) побудований на поєднанні самостійного, плавного руху голосів (поліфонічної лінеарності) та яскравої, інтонаційно насиченої мелодіки.
1. (про музичний твір) Такий, що поєднує лінеарний (горизонтальний, мелодійний) розвиток голосів з їхньою поліфонічною (багатоголосою) взаємодією, де кожен голос має самостійне мелодійне значення, але разом вони утворюють гармонійну цілісність.
2. (про композиційну техніку) Побудований на принципах одночасної розробки самостійних мелодійних ліній (голосів), що контрапунктично поєднуються, формуючи складну поліфонічну структуру.
1. Мінерал класу сульфідів, мідна руда з хімічною формулою CuFeS₂, що кристалізується в тетрагональній системі та має латунно-жовтий колір; синонім — халькопірит.
2. Застаріла назва мінералу халькопіриту, що вживалася в українській науковій та гірничій термінології в XIX — на початку XX століття.
Лінекс — власна назва лікарського засобу, що є комбінованим пробіотиком; містить живі молочнокислі бактерії, які нормалізують мікрофлору кишечника та застосовується для профілактики та лікування дисбактеріозу.
Лінемет — власна назва українського виробника будівельних та оздоблювальних матеріалів, зокрема, сухих будівельних сумішей, штукатурок, клейових композицій та іншої продукції для ремонту.
Лінемет — торгова марка (бренд) будівельної хімії та сумішей, що належить однойменній компанії.
Лінетол — власна назва лікарського препарату, що являє собою суміш етилових естерів ліноленової та лінолевої кислот, який застосовується як загальнозміцнюючий та профілактичний засіб при атеросклерозі.
1. Оптичний прилад, зазвичай із прозорого матеріалу (скла, пластику тощо), обмежений двома сферичними або однією сферичною та однією плоскою поверхнями, що призначений для зміни форми світлового пучка — його збігання (збиральна лінза) або розбігання (розсіювальна лінза).
2. Пристрій або деталь, що має форму, подібну до оптичної лінзи, і виконує аналогічні функції для інших видів випромінювання (наприклад, акустична лінза) або для фокусування потоків заряджених частинок.
3. Геологічне тіло (поклад корисних копалин, пласт породи тощо), що у поперечному перерізі має форму, нагадує опуклу лінзу, і виклинюється по краях.
4. У медицині — прозора біологічна структура в оці, розташована за зіницею, що фокусує світло на сітківці; кришталик.
1. Який має форму лінзи, схожий на лінзу.
2. Призначений для лінз, пов’язаний з лінзами.
3. Складений з лінзоподібних частин або утворений ними (про гірські породи, мінерали).
Який має форму лінзи, тобто опуклий з обох сторін, але з товщиною, що зменшується від центру до країв.
Який за формою нагадує боб або сочевицю (лентикулярний).
Властивість або характеристика об’єкта, що має форму, подібну до опуклої лінзи (двоопуклої або увігнуто-опуклої), тобто округлу та потовщену в центрі при сплощених або загострених краях.
У медицині та біології — ознака будови клітин, тканин чи органів, що нагадують за формою лінзу, наприклад, лінзоподібність еритроцитів.