Наука, що вивчає мову, її будову, функціонування, історичний розвиток, класифікацію окремих мов та мовні явища загалом; мовознавство.
Категорія: Л
-
лінгвістичний
1. Стосунний до лінгвістики, властивий їй; мовознавчий.
2. Пов’язаний з вивченням мови, її структури, закономірностей розвитку та функціонування.
-
лінгвістка
1. Фахівчиня з лінгвістики; жінка, яка професійно вивчає мову, її структуру, функціонування та розвиток.
2. Студентка або ученька, яка вивчає лінгвістику.
-
лінгвогеографія
Галузь мовознавства, що вивчає територіальне поширення мовних явищ (діалектів, говірок, окремих рис вимови, граматики, лексики) та складання мовних (діалектологічних) атласів.
-
лінгвоекологічний
1. Пов’язаний із лінгвоекологією — наукою про збереження, захист і розвиток мови як середовища існування та духовного життя народу.
2. Стосуючийся практичних заходів, спрямованих на підтримання чистоти, багатства та функціональної повноти мови, боротьбу з мовним забрудненням і вульгаризацією.
-
лінгвоекологія
1. Наукова дисципліна на стику мовознавства та екології, що вивчає взаємодію мови та довкілля, стан мовного середовища, проблеми мовного забруднення, мовну політику та інші аспекти існування мови в суспільстві.
2. Практична діяльність, спрямована на охорону, збереження та культивування чистоти, багатства та правильності мови, боротьбу з мовними помилками, запозиченнями-варваризмами та іншими негативними явищами в мовному вживанні.
-
лінгвокраїнознавство
Лінгвокраїнознавство — це комплексна наукова дисципліна на стику лінгвістики та країнознавства, що вивчає взаємозв’язок мови, культури та національної ідентичності певного народу або країни, зокрема через мовні факти, що відображають історичний досвід, традиції, ментальність та соціокультурні особливості.
Лінгвокраїнознавство — це навчальна дисципліна, що має на меті через вивчення мови (фразеології, лексики, текстів) формувати цілісне уявлення про країну, її культуру та народ.
-
лінгвокраїнознавчий
1. Пов’язаний з лінгвокраїнознавством, що вивчає взаємозв’язок мови, культури та національних особливостей певної країни або регіону.
2. Стосований до комплексного дослідження, яке поєднує лінгвістичні та країнознавчі аспекти для вивчення соціокультурного контексту мовленнєвої спільноти.
-
лінгвометодичний
1. Стосунний до лінгвометодики — науки, що вивчає методику викладання мови, поєднуючи лінгвістичні (мовознавчі) та методичні підходи.
2. Пов’язаний із застосуванням мовознавчих знань і принципів у практиці навчання мови (рідної чи іноземної).
-
лінгвопсихологічний
1. Стосунний до лінгвопсихології, що пов’язаний із взаємодією мовних явищ і психічних процесів.
2. Такий, що поєднує лінгвістичні та психологічні методи дослідження або підходи до вивчення мови.