1. У спосіб, що характеризується наявністю ліній, смуг; смугасто, у лінію.
2. (У ботаніці) Про форму листя, пелюсток тощо: вузьке та довге, з майже паралельними краями.
Словник Української
1. У спосіб, що характеризується наявністю ліній, смуг; смугасто, у лінію.
2. (У ботаніці) Про форму листя, пелюсток тощо: вузьке та довге, з майже паралельними краями.
1. (у мистецтві) такий, що поєднує лінійчастий (смугастий) візерунок із геометричними формами або орнамент, створений на основі такого поєднання.
2. (про стиль, дизайн) характерний для творів декоративно-ужиткового мистецтва, архітектури тощо, де домінують прямі лінії, смуги та чіткі геометричні фігури.
1. Який має лінії, смуги, позначаний лініями; смугастий, полосатий.
2. У ботаніці: має вигляд довгої та вузької смуги (про листя, пелюстки тощо).
1. Рідка або напіврідка лікарська форма для зовнішнього застосування у вигляді емульсії, суспензії або розчину, що призначається для втирання в шкіру.
2. (у техніці) В’язка суміш, що застосовується для змащування поверхонь, що терться.
Лініменти — власна назва лікарського засобу у формі рідкої мазі або гелю, що застосовується зовнішньо для розтирання при болях у м’язах та суглобах.
1. Який стосується лініювання — нанесення ліній на поверхню для розмітки, орієнтиру або оформлення.
2. Який призначений для лініювання, створення ліній (наприклад, про лініювальний інструмент, пристрій).
1. Фахівець, який займається лініюванням — нанесенням ліній на поверхні (наприклад, на дорожньому покритті, спортивних майданчиках, у виробництві).
2. Робітник, що працює на лініювальній машині або виконує розмітку вручну за допомогою спеціального інструменту.
3. Пристрій або машина для нанесення ліній (наприклад, дорожня розмітка).
1. Жінка, яка займається лініюванням (розміткою ліній) на папері, тканині або інших матеріалах.
2. Робітниця, яка обслуговує лініювальну машину в поліграфічному, швейному або іншому виробництві.
3. Розмовна назва спеціальної машини або пристрою для нанесення ліній (лініювальна машина).
1. Дія за значенням дієслова “лініювати” — проведення ліній на поверхні для розмітки, розподілу або організації простору (наприклад, лініювання зошита, дороги, поля).
2. Результат такої дії — нанесені лінії, смуги або розмітка, що утворюють певну систему (наприклад, чітке лініювання сторінки, геометричне лініювання плану).
3. У поліграфії та палітурній справі — суцільна або пунктирна смуга (лінія), надрукована або відтиснена на папері як елемент оформлення.
1. Проводити лінії на поверхні, розмічати щось за допомогою ліній.
2. Розташовувати, будувати або формувати у лінію, у певному лінійному порядку; вишиковувати.
3. У військовій справі: будувати війська, кораблі тощо в лінію, у лінійний бойовий порядок.