Словник Української
Ліпопротеїд — складний органічний комплекс, що складається з білків (протеїнів) і ліпідів (жирів), який забезпечує транспорт неполярних ліпідів у водному середовищі крові та міжклітинної рідини організму.
Ліпопротеїд — будь-яка зі специфічних частинок (наприклад, хіломікронів, ліпопротеїдів низької чи високої щільності), що відрізняються співвідношенням ліпідів і білків, розміром, густиною та функцією в організмі.
Ліпопротеїдемія — це медичний термін, що означає патологічний стан, за якого в крові підвищена концентрація ліпопротеїдів (комплексів білків і ліпідів), що може бути ознакою порушення обміну речовин та фактором ризику розвитку серцево-судинних захворювань.
Ліпопротеїди — складні білково-ліпідні комплекси, що забезпечують транспорт неполярних ліпідів (тригліцеридів, холестерину) у водному середовищі крові та лімфи; залежно від співвідношення компонентів і щільності розрізняють хіломікрони, ліпопротеїди дуже низької, низької, проміжної та високої щільності.
Ліпопротеїдліпаза — фермент, що розщеплює тригліцериди (жири) у складі ліпопротеїдів крові (наприклад, у хіломікронах та ліпопротеїдах дуже низької щільності), забезпечуючи вивільнення вільних жирних кислот для їх подальшого використання клітинами як джерело енергії або для депонування.
Ліпопротеїн — складний біохімічний комплекс, що складається з білків (протеїнів) і ліпідів (жирів), який забезпечує транспорт нерастворих у воді ліпідів (наприклад, холестерину, тригліцеридів) кров’яним руслом.
1. Який стосується лінійно-стрічкового методу організації виробництва, коли технологічне обладнання, верстати чи робочі місця розташовані за ходом технологічного процесу у вигляді лінії (потоку), а оброблювані деталі або вузли послідовно переміщуються від однієї операції до іншої за допомогою конвеєрної стрічки або іншого транспортного засобу.
2. Який має форму або конфігурацію, що поєднує лінійні (витягнуті) та стрічкові (довгі та вузькі) елементи.
1. (в організаційній структурі) Такий, що поєднує лінійне підпорядкування (пряме управління) з функціональним (консультативно-методичним керівництвом спеціалістів); стосовний до лінійно-функціональної структури управління.
2. (в архітектурі, дизайні) Такий, що ґрунтується на прямих лініях та геометричних формах із чітко вираженим утилітарним призначенням (функцією) кожного елемента.
1. (про папір) Такий, що має на поверхні тонкі паралельні лінії, проведені з певним інтервалом для зручності письма чи креслення.
2. (у поліграфії) Такий, що розмічений, розділений лініями на певні графі або поля (наприклад, про бланк, формуляр).
Покритий лініями, смугами, що розташовані паралельно одна до одної або перетинаються.
Який має вигляд ліній, довгих і вузьких смуг (про форму, структуру чогось).
Властивість або стан того, що має лінійну структуру, розташування або форму; наявність ліній, смуг, прожилок.
У ботаніці — особливість будови органів рослин (наприклад, листків, пелюсток), що мають витягнуту, вузьку та майже паралельнобічну форму.
У геології та ґрунтознавстві — лінійний характер розподілу елементів або структур (наприклад, лінійчастість ерозійних форм рельєфу).