Категорія: К

  • крім

    1. Прийменник, що вказує на виняток, виключення когось або чогось із загального числа, кола осіб, предметів, явищ тощо; за винятком, окрім.

    2. У поєднанні з прислівниками та сполучниками (крім того, крім цього, крім усього) уживається для додавання нових відомостей, вказівки на додаткову обставину; також, до того ж.

  • крільчиха

    Самка кроля, що використовується для відтворення потомства.

  • крільчатник

    Крільчатник — приміщення, клітка або спеціально обладнане місце для утримання та розведення кролів.

    Крільчатник — застаріла назва для людини, яка займається розведенням кролів; кролівник.

  • кріль

    1. Тварина родини зайцевих, одомашнена форма дикого кроля, яку розводять для отримання м’яса, хутра та пуху; також загальна назва видів роду кролик.

    2. Рід ссавців із родини зайцевих, що об’єднує види диких та одомашнених кролів (лат. Oryctolagus).

  • крілик

    1. Рід ссавців родини зайцевих, до якого належать кролі дикі та свійські; також представник цього роду.

    2. Розмовна назва домашнього кроля, у протиставленні до дикого зайця.

    3. У техніці — деталь або пристрій, що за принципом дії або зовнішнім виглядом нагадує кроля (наприклад, крілик у системі кріплення рейок).

  • крій

    1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області.

    2. Власна назва річки в Україні, лівої притоки Дністра, що протікає через Івано-Франківську область.

  • крізький

    1. (про вітер, холод тощо) такий, що пронизує наскрізь, різкий, пронизливий.

    2. (переносно, про погляд, голос, почуття тощо) дуже гострий, інтенсивний, що глибоко проникає у свідомість або викликає сильне відчуття.

  • крізь

    1. Прийменник, що вказує на проходження крізь якийсь простір, предмет або середовище, на перетин або подолання чогось; через.

    2. У переносному значенні: вказує на подолання перешкод, труднощів або на тривалість дії протягом якогось часу.

    3. У значенні прислівника (розмовне): наскрізь, навпростець.

  • крізнітися

    1. (діал.) Просочуватися, проникати крізь щось; проступати, виявлятися.

    2. (перен.) Відчуватися, відображатися у чомусь; бути помітним, очевидним.

  • крізніти

    1. (діал.) Ставати крізьним, прозорим, просвічувати наскрізь.

    2. (перен., діал.) Ставати очевидним, ясним, виразно проявлятися.