Словник Української
Кріотурбації — геологічний термін, що позначає процеси порушення та змішування ґрунтів або гірських порід внаслідок циклічного замерзання та відтавання води в них, що призводить до утворення характерних криогенних текстур (наприклад, сортованих або завихрених шарів).
Кріотурбації — конкретні форми рельєфу або структури в наносах (наприклад, криогенні клини, псевдоморфози по льоду, сортовані полігони), що виникли в результаті вищезгаданих криогенних процесів.
1. (біол.) Здатність організмів або окремих органів рослин рухатися або згинатися у відповідь на вплив низької температури.
2. (фіз., хім.) Явище зміни напрямку росту кристалів або орієнтації молекул у речовині під дією холоду.
1. Пов’язаний із кріотроном — пристроєм, що використовує властивості надпровідників, охолоджених до кріогенних температур, для перемикання або посилення електричних сигналів.
2. Створений на основі кріотрона або з використанням принципів його роботи (про пристрій, схему, технологію).
Кріотрон — електронний прилад, що використовує властивість надпровідників різко змінювати свій опір під впливом магнітного поля при кріогенних температурах; застосовується в обчислювальній техніці як елемент пам’яті або комутації.
Кріотрон — загальна назва класу кріогенних приладів (наприклад, кріотрон-перемикач, кріотрон-підсилювач), принцип дії яких заснований на явищі надпровідності.
Кріотехніка — галузь техніки, що займається створенням і використанням технічних пристроїв, систем та методів для отримання, підтримки та використання низьких і наднизьких (кріогенних) температур, зазвичай нижчих за 120 Кельвінів (-153 °C).
Кріотехніка — сукупність технічних засобів і методів, призначених для роботи в умовах кріогенних температур.
1. Медична процедура, що полягає у короткочасному впливі екстремально низьких температур (від −110°C до −160°C) на все тіло або його окремі ділянки з лікувальною, профілактичною чи відновлювальною метою; холодолікування.
2. У косметології та дерматології — метод локального застосування рідкого азоту або інших криоагентів для видалення доброякісних новоутворень (наприклад, бородавок, папілом), лікування захворювань шкіри та омолодження.
Кріоталамотомія — хірургічна операція в нейрохірургії, що полягає у локальному руйнуванні певних ядер таламуса (проміжного мозку) шляхом заморожування з використанням спеціального зонда (кріозонда).
1. (геофіз., геол.) Пов’язаний з кріосферою — оболонкою Землі, де вода перебуває в твердому стані (лід, сніг, багаторічна мерзлота тощо).
2. (перен.) Характерний для зони низьких температур, морозу; крижаний.
Кріосфера — це оболонка Землі, що охоплює всі природні об’єкти, де вода перебуває в твердому стані (лід, сніг, налідь, іней, айсберги, багаторічна мерзлота тощо).
1. Пов’язаний з кріостатом, властивий кріостату; призначений для роботи з кріостатом або в кріостаті.
2. Отриманий, виготовлений або досліджений за допомогою кріостата (про зрізи, препарати тощо).