Словник Української
1. Збільшена форма від слова “кабан” — великий, масивний кабан (самець дикої свині).
2. (переносно) Про людину великої статури, грубої або неотесаної зовнішності.
3. (у фольклорі, переважно казках) Міфічна, часто чарівна або велетенська істота, схожа на кабана.
1. Збільшена форма від слова “кабан” — великий, потужний кабан (самець свині дикої).
2. Переносно про людину — груба, неотесана, потужної статури людина.
1. Власна назва села в Україні, зокрема села у Львівській області (Стрийський район) та у Тернопільській області (Чортківський район).
2. Рідкісне варіантне позначення самця дикого кабана (пор. кабан, вепр).
1. (геогр.) Річка в Україні, ліва притока Пруту, що протікає територією Чернівецької області.
2. (геогр.) Село в Україні, у Вижницькому районі Чернівецької області, розташоване на однойменній річці.
1. Дикий свин, самець дикої свині (Sus scrofa) — велика ссавна тварина родини свинячих, поширена в лісах Євразії та Північної Африки, відома своєю силою та довгими іклами.
2. Самець свійської свині.
3. Переносно — про грубу, неотесану, егоїстичну людину.
4. Технічний термін: масивна чавунна або сталева болванка, отримана безперервним розливанням або у вигляді злитка, призначена для подальшого кування або прокатки.
1. Пов’язаний із кабалою — давнім єврейським містичним вченням, що ґрунтується на особливому тлумаченні священних текстів і пошуку прихованого сенсу в буквах, числах та їх сполученнях.
2. Загальніше — таємничий, закритий, доступний лише для обмеженого кола посвячених; загадковий і містичний.
3. У переносному значенні — надзвичайно складний, заплутаний, важкий для розуміння.
1. Релігійно-містичне вчення в юдаїзмі, що виникло в середньовіччі, основане на тлумаченні Танаху (єврейського Святого Писання) та інших текстів шляхом розкриття прихованого, символічного змісту слів, букв і чисел.
2. Загальніше — будь-які таємні, загадкові, заплутані міркування або символи, що нагадують таке вчення; щось незрозуміле, що вимагає особливого тлумачення.
1. В іспаномовних країнах — ввічливе звертання до чоловіка, аналогічне до “пан”, “сер”; також сам чоловік, щодо якого використовується таке звертання.
2. У середньовічній Іспанії — лицар, благородний воїн вершник, що належав до нижчої знаті.
3. Переносно — мужній, благородний, галантний чоловік, який дотримується високих принципів честі та відданості.
1. Який стосується кабали (боргового зобов’язання, що зобов’язувало боржника до важкої праці на користь кредитора), пов’язаний із нею; борговий, заставний.
2. Який нагадує кабалу за своєю суттю; дуже важкий, гнітючий, поневолюючий, що обмежує свободу.
3. У переносному значенні: такий, що виконується з великими труднощами, надзвичайно тяжкий, виснажливий.
1. Укладати кабалу, тобто договір про виконання певних робіт або послуг на умовах боргової залежності; ставати кабальним, залежним.
2. (У переносному значенні) Добровільно або через обставини потрапляти в важку залежність, підпорядковуватися комусь або чомусь, втрачаючи волю.